УДК  373.167.1                                                                                

ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ НЕЗАЛЕЖНИХ ЕКСПЕРТІВ ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКІВ

Олександр Жосан, кандидат педагогічних наук

м. Кіровоград (Україна)

Визначається роль і місце незалежної експертизи шкільних підручників у системі експертизи навчальної літератури. Обґрунтовуються та формулюються підходи до відбору змісту відповідної підготовки незалежного експерта у закладі післядипломної педагогічної освіти.

Ключові слова: підручникознавство, навчальна література, шкільний підручник, система експертизи навчальної літератури, незалежна експертиза рукопису підручника, підготовка незалежного експерта, післядипломна освіта.

Olexander Josan

CONTENTS OF THE INDEPENDENT EXPERTS TRAINING

IN INSTITUTE OF POSTGRADUATE EDUCATION

The role and place of peer review of school textbooks in the system of examination textbooks are formulated. The approaches to the selection of the content of the independent expert training in the institution of postgraduate education are substantiated and formulated.

Keywords: theory of educational materials, school textbooks, educational materials examination system, independent examination of the manuscript of a textbook, the independent expert training, postgraduate education.

Постановка проблеми, аналіз останніх досліджень. Якість підручників для учнів загальноосвітніх навчальних закладів є важливою умовою підвищення результативності викладання шкільних дисциплін. Проблемами якості сучасної навчальної літератури займається підручникознавство – галузь педагогічної науки, яка забезпечує комплексний підхід до проблем навчальної книги, оскільки інтегрує знання про характер, сутність і зміст підручника, про основ­ні закономірності його створення, про умови, форми і шляхи підвищення якості підручника, про взаємозв’язок між різними типами, видами і формами підручників, про вплив підручника на розвиток науки, на ефективність освіти та ін. [3, с. 140]. 

Проблемами експертизи шкільної навчальної літератури глибоко й результативно займаються В. Бевз, Т. Бойченко, Н. Бібік, Л. Горяна, Я. Кодлюк, Т. Лукіна, О. Ляшенко, В. Мадзігон, Н. Матяш, О. Савченко, О. Топузов, А. Фурман та ін. Проте, досліджень проблем незалежної експертизи шкільних підручників ще не було.

Важливу роль у системі перевірки якості навчальної літератури, що склалася в нашій країні, належить її незалежній експертизі. У процесі здійснення незалежної експертизи виникає чимало труднощів, пов’язаних, головним чином, з відсутністю необхідних коментарів та роз’яснень щодо технологічних особливостей заповнення оцінних листів та реалізації інших процедурних аспектів. Останніми роками Міністерство освіти і науки стало більше уваги приділяти зазначеним питанням, запровадивши, зокрема, обов’язкові інструктажі та тренінги незалежних експертів щодо здійснення експертизи. Системної ж та результативної підготовки незалежних експертів до цього виду діяльності у нашій країні ще не склалося.

Формулювання мети статті. На попередньому етапі нашого дослідження історії та сучасного стану підручникотворення [2] були сформульовані концептуальні засади підготовки науковців, педагогів і методистів до здійснення незалежної експертизи шкільних підручників. Метою даної статті є спроба визначити основні підходи до відбору змісту підготовки незалежного експерта у закладі післядипломної педагогічної освіти.

Виклад основного матеріалу. Розглянемо узагальнені відомості про систему експертизи якості навчальної літератури для загальної середньої освіти, що склалася в нашій країні. Наукову експертизу здійснює Національна академія наук України (далі – НАН, а психолого-педагогічну – Національна академія педагогічних наук України (далі – НАПН). Порядок здійснення таких експертиз, розробку критеріїв оцінювання та методики виставлення рейтингів розробляють НАН України та НАПН України. Незалежну експертизу рукопису підручника проводять п'ять експертів. До їх складу з кожного навчального предмета та кожного рівня його змісту навчання входять один науково-педагогічний працівник, а також два методисти і два вчителі відповідного фаху [9]. Після проведення незалежної, наукової та психолого-педагогічної експертиз проводиться розширена експертиза навчальної літератури. У чинних нормативних документах вона називається апробацією.

У двох із чотирьох видів експертизи шкільної навчальної літератури – незалежній експертизі й апробації – беруть участь, крім науково-педагогічних працівників, методисти районних і міських методичних кабінетів (центрів) та вчителі загальноосвітніх навчальних закладів.

            Незалежна експертиза рукописів підручників для учнів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється в процесі конкурсного відбору якісного навчально-методичного забезпечення навчання, поетапного впровадження Державних стандартів початкової, базової і повної загальної середньої освіти [9].

          У ході здійснення незалежної експертизи у експертів виникає чимало труднощів, пов’язаних із відсутністю необхідних коментарів та роз’яснень щодо технологічних особливостей заповнення оцінних листів, їх складним змістом та великим об’ємом. Експерти у більшості випадків не встигають за відведений їм термін навіть осягти та зрозуміти повністю запропоновані їм матеріали.

За наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (далі – Міністерство) періодично закладами післядипломної педагогічної освіти проводяться відповідні інструктажі й тренінги незалежних експертів. На нашу думку, цього недостатньо. У експертів залишається чимало складних питань, на які їм не можуть дати відповідь у процесі експертизи їхні колеги, керівники загальноосвітніх навчальних закладів та методисти районних (міських) методичних кабінетів.

Отже, вкрай потрібно розробити системну підготовку вчителів різних фахів до незалежної експертизи підручників. Метою такої підготовки, на нашу думку, є формування у незалежного експерта знань і вмінь, необхідних для успішного та якісного проведення експертизи; сприяння формуванню у нього правильної мотивації щодо участі в цьому виді діяльності; підвищення рівня професійної компетентності педагогічного (науково-педагогічного) працівника, методиста для участі в незалежній експертизі підручників та усвідомлення ним свого місця й ролі у цьому процесі.

Відповідно до поставленої мети вирішується питання вибору змісту. Поняття «зміст освіти» дослідниками трактується як те, що підлягає засвоєнню, тобто знання, усвідомлено  сприйняті  й  зафіксовані  у  пам’яті  суб’єкту  навчання [6, с. 211]. У процесі відбору змісту підготовки вважаємо за потрібне дотримуватися таких принципів: наступності, оптимальності, індивідуалізації, співтворчості, особистісної значущості, розвитку й саморозвитку. Слід пам’ятати також, що освіта дорослих потребує андрагогічних підходів [5, с. 286–287].  

Зміст навчання – це педагогічно обумовлена, логічно впорядкована й зафіксована у навчальній документації (програма, підручник) наукова інформація про матеріал, який потрібно засвоїти, що й визначає зміст навчальної діяльності викладача й пізнавальної діяльності слухачів. Зміст освіти має дуалістичну природу: з одного боку, це соціальний досвід, визначений у певній знаковій формі програми, підручника, з іншого – це діяльність того, хто навчається з формалізованим досвідом, організована за допомогою діяльності викладача. Тому при проектуванні змісту навчального матеріалу повинен враховуватися принцип єдності змістової і процесуальної сторони навчання [1; 6].

У своєму дослідженні ми дотримуємося точки зору, згідно з якою зміст підготовки до незалежної експертизи підручників є складовим елементом змісту підвищення кваліфікації спеціаліста, містить теоретичну й практичну інформацію, необхідну для здійснення відповідних професійних функцій.

Головним питанням у змісті підготовки незалежних експертів має бути оволодіння технологією незалежної експертизи навчальної літератури

            Технологія  незалежної експертизи шкільної навчальної літератури – це упорядко­вана система дій Міністерства, обласних (республіканського – АР Крим) органів управління освітою, незалежних експертів щодо здійснення процедури аналізу та оцінювання рукописів підручників (посібників) для учнів загальноосвітніх навчальних закладів за певною схемою, розробленою та затвердженою за участі науковців, педагогічних працівників і методистів, з метою визначення їх відповідності вимогам Державних стандартів початкової, базової і повної загальної середньої освіти [2]. Виходячи з того, що експертна оцінка – це експертне судження, висловлене в кількісній і якісній формах, для незалежних експертів Міністерством спільно з НАПН України було розроблено оцінні листи, в  яких основні параметри оцінюються за бальною шкалою. Ці параметри в узагальненому вигляді відображають найсуттєвіші вимоги до підручника, що мають бути реалізовані в ньому. Повнота реалізації кожного параметру оцінюється цілими значеннями балів у залежності від того, наскільки повно реалізовано даний параметр [8].

За результатами аналізу кожного рукопису експерт готує відповідний експертний висновок, де кожна оцінка має бути прокоментована й аргументована. Крім зазначеного в оцінному листі експерт може відзначати й інші позитивні або негативні особливості рукопису, які, на його думку, істотно впливають на якість рукопису. Експертний висновок має закінчуватися загальною оцінкою рукопису із зазначенням його переваг або недоліків та висновків щодо доцільності його використання в загальноосвітніх навчальних закладах [7].

Методисти обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти пропонують внести зміни до змісту і структури оцінного листа. На їхню думку, слід розширити діапазон оціночної шкали конкурсу, оскільки запропонований її варіант (4-5 балів) не дає можливості об'єктивно виокремити кращий рукопис. Крім того, доцільно було б зменшити кількість груп критеріїв оцінки шляхом об'єднання споріднених [4, с. 62–64].

Аналізуючи й оцінюючи рукопис за зазначеними в оцінному листі параметрами, слід враховувати наступне:

Відповідність змісту рукопису підручника навчальній програмі з відповідного навчального предмета та рівня (рівнів) його змісту. При цьому слід зважати на те, що автор може вносити корективи у задане програмою структурування навчального змісту і послідовність його вивчення, якщо це зумовлено методичною концепцією, реалізованою в підручнику. У такому випадку в експертному висновку дається оцінка продуктивності обраної концепції.

Чіткість структурування навчального матеріалу у змісті рукопису. Аналізу підлягає логічна послідовність викладу навчального матеріалу, забезпечення педагогічно доцільної наступності такого викладу, реалізація  внутрішньопредметних і міжпредметних зв’язків. Слід звернути увагу на раціональність структури рукопису саме як підручника, виокремлення в ньому основного і додаткових навчальних текстів (доцільність розміщення додаткових текстів, їх співвідношення), позатекстових компонентів, апарату організації засвоєння навчального матеріалу, довідкових матеріалів.

Наукову коректність змісту, повноту розкриття основних положень, використання сучасної загальноприйнятої наукової термінології. Оцінюючи рукопис, слід звернути увагу на достовірність усіх наведених фактів, повноту розкриття сутності різноманітних об’єктів вивчення, розгляд явищ у їх взаємозв’язках і розвитку. Формування науково коректних понять і уявлень вимагає точного вираження в означеннях і термінах, які прийнято в науці.

У змісті підручника  має бути  відображена система знань та їх цілісність, тому слід з’ясувати, чи використано авторами можливості підручника для  ознайомлення учнів з методами наукового пізнання, еволюцією понять та ідей.

Практична спрямованість навчального матеріалу, зв’язок його з життям. Експерт має звернути увагу на формування в учнів здатності використовувати здобуті знання в навчальних і життєвих ситуаціях для вирішення різноманітних практичних проблем, слід оцінити використані  авторами відповідні прийоми.

Можливості підручника для забезпечення диференційованого підходу до навчання. Підручник має містити достатній матеріал для ефективної організації навчальної діяльності учнів з різними здібностями і навчальними можливостями. З огляду на це слід з’ясувати, як ідеї диференціації реалізовані в тексті, а також у системі запитань, вправ і завдань.

Відповідність змістового наповнення рукопису віковим особливостям учнів. Рівень доступності має бути таким, щоб учень міг успішно користуватися підручником для самостійного навчання. Оцінюючи підручник за цим критерієм, слід враховувати, скільки учень цього віку може в середньому одноразово сприйняти нових термінів і понять, засвоїти суджень або інформаційно-смислових елементів тексту. Варто звернути увагу на вичерпність пояснень, наявність достатньої кількості прикладів, ілюстрацій, ескізів, схем, графіків тощо.

Мова викладу навчального матеріалу в рукописі. Мова підручника має бути зрозумілою для учнів, відповідати сучасним нормам літературної мови. Це досягається чіткістю формулювання висновків, правил і визначень, побудови текстів, належною довжиною речень, доступністю їх лексичного наповнення.

Тексти підручника мають поєднувати ознаки наукового і науково-популярного стилів, містити  інформаційний та емоційно-ціннісний компоненти змісту. Бажана наявність діалогічності текстів, наявність звертань до читача, риторичних запитань, що сприяє залученню школярів до активної роботи з навчальним матеріалом і спонукає до власних суджень, висновків, міркувань тощо.

Реалізація у змісті рукопису підручника виховних можливостей предмета. Оцінюється повнота і коректність використання авторами можливостей навчального змісту для позитивного впливу на формування почуття патріотизму, національної самосвідомості, гуманістичних цінностей, життєвих пріоритетів, інших моральних якостей особистості.

Українознавче наповнення змісту рукопису підручника. Обов’язково потрібно звернути увагу на наявність у підручнику інформації про видатних українців або вихідців з України, які зробили вагомий внесок у розвиток певної галузі науки чи культури, про побут, національні традиції українського народу. 

Мотивація навчальної діяльності учнів, розвиток інтересу до предмета засобами, запропонованими в рукописі. Оцінюється спрямованість навчального матеріалу на розвиток творчих здібностей, навичок самоосвіти, інтересу учнів до предмету. До таких засобів належать, зокрема, ознайомлення учнів на доступному рівні із сферами практичного застосування отриманих знань; подання цікавої інформації, пов’язаної з навчальним матеріалом, використання завдань проблемно-пошукового характеру та ін.

Дидактична доцільність системи завдань, поданих у рукописі. Вміщені в рукописі підручника завдання (запитання, вправи, задачі, фото, репродукції, схеми, графіки тощо) оцінюються з позицій забезпечення ними передбачених навчальною програмою освітніх результатів; можливостей для здійснення диференційованого навчання; раціонального поєднання завдань репродуктивного і творчого характеру; їх внеску у розвиток уміння вчитися; утворення ними дидактично доцільної системи. Береться до уваги наявність завдань на актуалізацію навчальних досягнень, систематизацію вивченого, виявлення результатів навчання, вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо.

Можливості рукопису підручника для здійснення учнями самостійної навчальної діяльності. Передбачається, що такі можливості забезпечуються передусім доступністю  змістового наповнення підручника, а також наявністю в ньому прийомів для здійснення  ефективної самостійної роботи. Сюди слід віднести поради учням щодо того, як працювати з підручником, користуватися  рубриками, які допомагають орієнтуватися у змісті й задають послідовність і види навчальної діяльності; як читати алгоритмічні приписи щодо виконання певних операцій і дій, пам’яток, інструкцій; наявність достатньої кількості зразків виконання завдань різних типів; завдань для самоконтролю рівня досягнутих учнями навчальних результатів тощо.

Логіка розміщення та використання ілюстративного матеріалу як самостійного або додаткового джерела інформації. Оцінюються використані в підручнику види ілюстрацій з позицій повноти реалізації ними своїх дидактичних функцій, їхньої  відповідності змісту, коректності відносно віку учнів [8].

          Висновки. Незалежна експертиза рукописів підручників для учнів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється в процесі конкурсного відбору якісного навчально-методичного забезпечення навчання, поетапного впровадження Державних стандартів початкової, базової і повної загальної середньої освіти. До складу незалежних експертів входять науково-педагогічні працівники, методисти і вчителі відповідного фаху.

Системної підготовки незалежних експертів до цього виду діяльності у нашій країні ще не склалося. Метою такої підготовки, на нашу думку, є формування у незалежного експерта знань і вмінь, необхідних для успішного та якісного проведення експертизи; сприяння формуванню у нього правильної мотивації щодо участі в цьому виді діяльності; підвищення рівня професійної компетентності педагогічного (науково-педагогічного) працівника, методиста для участі в незалежній експертизі підручників та усвідомлення ними свого місця й ролі у цьому процесі. Головним питанням у змісті підготовки незалежних експертів має бути оволодіння технологією незалежної експертизи навчальної літератури.

         У процесі відбору змісту підготовки вважаємо за потрібне дотримуватися таких принципів: наступності, оптимальності, індивідуалізації, співтворчості, особистісної значущості, розвитку й саморозвитку. Слід пам’ятати також, що освіта дорослих потребує андрагогічних підходів.  

          Наступним кроком у нашому дослідженні має стати пошук підходів до визначення поняття експертизи навчальної літератури як компонента сучасного підручникознавства.

Література

          1. Вишневський О.І. Теоретичні основи сучасної української педагогіки : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / О.І. Вишневський. – Дрогобич : Коло, 2006. – 608 с.

          2. Жосан О.Е. Концептуальні засади підготовки незалежних експертів шкільних підручників у закладі післядипломної освіти / Жосан О.Е. //       Педагогічний альманах : зб. наук. праць – Херсон : Акад. неперевн. освіти, 2011. – Вип. 11. –  С. 30–38.

          3. Кодлюк Я. П. Теорія і практика підручникотворення у галузі початкової освіти України (1960–2000 рр.): дис. ... доктора пед. наук : 13.00.01 / Кодлюк Ярослава Петрівна. – Київ, 2005. – 450 с.

          4. Литвин С.М. Проблеми творення нових підручників біології / С.М.Литвин // Стан і перспективи апробації шкільної навчальної літератури : матер. Всеукр. наук.-метод. конф. (Кіровоград, 28–29.10.2009 р.) / МОН, АПН України [та ін.]. – Кіровоград : КОІППО ім. В.Сухомлинського, 2009. – С. 59–64.

         5. Ніколенко Л.Т. Андрагогічний підхід до навчання педагогів у системі післядипломної освіти / Л.Т.Ніколенко // Стан і перспективи апробації шкільної навчальної літератури : матеріали Всеукр. наук.-метод. конф. (Кіровоград, 28–29 жовт. 2009 р.) / МОН, АПН України [та ін.]. – Кіровоград : КОІППО ім. В.Сухомлинського, 2009. – С. 284–287.

         6. Педагогічний словник / редкол. [за ред. Ярмаченка М.Д.] – К. : Пед. думка, 2001. – 514 с.

7. Про затвердження інструктивно-методичних матеріалів до складання експертних висновків та заповнення оцінних листів предметними експертними комісіями Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 11 класу : наказ Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 26.11.2010 р. № 322 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/.

8. Про затвердження методичних рекомендацій щодо здійснення експертизи рукописів підручників, поданих на Всеукраїнський конкурс рукописів підручників для учнів 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів : наказ Міністерства освіти і науки України від 13.10.2009 р. № 929. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/.

9. Про проведення Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів : наказ міністерства освіти і науки України від 09.09.2009 р. № 836 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/.