|
УДК 378.046.4:37.013.83
АНДРАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ
ВЧИТЕЛІВ ДО ЕКСПЕРТИЗИ НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Лідія Ніколенко, кандидат
педагогічних наук, доцент
м. Київ (Україна)
Розглядається
сутність андрагогічного підходу до навчання дорослих обґрунтовується
необхідність його застосування в процесі підготовки вчителів до різних видів
експертизи навчальної літератури.
Ключові слова: андрагогіка,
післядипломна освіта, експертиза шкільної навчальної літератури.
The author examines the essence of andragogical approach to adult education and grounds the necessity of its use in the preparation of teachers to different types of expert examination of
textbooks.
Keywords: Theory of Adult Education, postgraduate
education, examination of school textbooks.
Запровадження нового змісту освіти через Державні стандарти зумовлює
необхідність створення якісних навчальних програм і підручників як основних
носіїв її змісту. Серед найголовніших чинників, що впливають на ефективність
цього процесу, виділяють суттєве поліпшення процесу експертизи навчальної
літератури.
В умовах державної незалежності України відчутно зріс інтерес вітчизняних
учених до теорії і практики підручникотворення. Свідченням цього є
започаткований випуск збірника наукових праць "Проблеми сучасного підручника”,
публікації провідних педагогів. Однак,
існує чимало проблем у системі оцінювання якості навчальної літератури.
Апробація програм і підручників, хоча і здійснюється згідно з Положенням про
апробацію та моніторингові дослідження навчальної літератури для
загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженим Міністерством освіти і науки
України [6], не завжди має влив на подальшу долю видання. Система експертної
оцінки потребує суттєвого удосконалення.
На сучасному
етапі означена проблема залишається досить важливою. Кілька науковців
(О.В. Аніщенко, Т.С. Антонова, Р.А. Арцишевський,
П.С. Атаманчук, В.Г. Бевз, Н.М. Бібік, М.І. Бурда, Н.М. Буринська,
А. Н. Гірняк, В.О. Грищенко, І. П. Ґудзик,
Л.І. Денисенко, О.Е. Жосан, Ю.І. Завалевський, Я.П. Кодлюк,
Т.О. Лукіна, О.І. Ляшенко,
В.М. Мадзігон, І.В. Малафіїк, Н.Ю. Матяш, О.Я. Савченко, І.І.Смагін, Ю.І. Терещенко,
О.М. Топузов, А.В. Фурман та
ін.) у своїх науково-педагогічних дослідженнях акцентують увагу на питаннях
удосконалення програм і підручників, на необхідності піднесення рівня
проведення їх експертизи та на ролі вчителя у цьому процесі. Останніми роками з’явилися дослідження,
присвячені проблемам підготовки вчителя до різних видів експертизи шкільної
навчальної літератури [2; 3].
Але аналіз
педагогічної, психологічної літератури та дисертаційних досліджень свідчить про
те, що особливостям освіти дорослих, вивченню питань, пов’язаних з
використанням андрагогічного підходу до формування змісту та організації
підготовки вчителя до експертизи шкільної навчальної літератури в умовах
післядипломної педагогічної освіти приділяється недостатньо уваги.
Метою написання статті є спроба обґрунтування необхідності врахування
особливостей навчання дорослих у процесі такої підготовки.
Науковими
основами післядипломної освіти є сучасні педагогічні і психологічні підходи –
гуманістичний, розвивальний, індивідуально-особистісний,
компетентнісно-кваліфікаційний, діяльнісний, андрагогічний. Теоретичною основою
навчання дорослих є наука, яка називається андрагогікою, а тих, хто навчає
дорослих, називають андрагогами.
Навчання дорослих суттєво відрізняється від
навчання учнів тим, що в дорослих немає вільного часу для цього; для них
навчання – це життєва потреба з конкретною метою; вони прагнуть якнайшвидше
отримати від результатів навчання практичну віддачу; вони свідомо навчаються й
можуть оцінити якість організації навчального процесу.
В андрагогічній моделі навчання провідна роль
належить тому, хто навчається, тобто він є активним учасником, одним з
рівноправних суб’єктів навчального процесу. Атмосфера під час навчання має бути
дружньою, неформальною, побудованою на взаємній повазі, спільній роботі за
підтримки і відповідальності всіх учасників навчальної діяльності. Створюються всі умови для розвитку і самореалізації особистості
педагога.
Ефективність навчання дорослих залежить ще й від
таких факторів, як: різнобічність висвітлення проблеми з метою показу її
актуальності; створення умов для індивідуального сприйняття, переконання в
можливостях подальшого застосування; обслуговування дорослих учнів з метою
задоволення їхніх потреб у складанні навчальної програми, виборі індивідуальної
освітньої траєкторії, що пов’язана із залученням їх в освітню діяльність;
створення умов для їхнього багаторівневого самовизначення; організація
освітнього процесу з опертям на принципи, що дають змогу долати стереотипи,
знімати напруження і тривожність. Навчання дорослих відбувається за допомогою
таких інтерактивних технологій: тренінги, дискусії, рольові та ділові ігри,
мозкові атаки, аналіз ситуацій тощо.
Освіта дорослих потребує андрагогічної
компетентності викладачів. Їхня функція суттєво змінюється від передачі знань
до фасилітації. Роль викладачів у навчанні дорослих полягає і в тому, щоб
створити атмосферу взаємоповаги, співробітництва, толерантності і свободи
самовираження, заохочення відвертості, стимулювання зацікавленості у розвитку
дорослого.
М. Ноулз пише, що вчитель дорослих – це той, хто
відповідальний за допомогу дорослим у навчанні. До його завдань входять:
допомога дорослим у визначенні потреб (визначальна функція); планування разом з
учнем процесу навчання (функція планування); створення умов, сприятливих для
навчання (мотиваційна функція); вибір найбільш продуктивних методів і технік
навчання (методична функція); надання ресурсів і засобів, необхідних для
ефективного навчання (функція залучення); оцінка та самооцінка результатів
навчання (оцінна функція) [1].
С.Вершловський виокремлює такі функції андрагога: експерт, організатор,
співавтор, наставник, консультант, фасилітатор. Для реалізації таких функцій
андрагог повинен мати такі якості, як: терпимість, контактність, емпатійність,
доброзичливість, організаторські здібності, коректність, високий рівень
професіоналізму, порядність [7]. Учений вважає, що андрагогічно компетентний
викладач – це організатор навчання дорослих, що вміє поєднувати у своїй
професійній діяльності різні ролі. Зокрема він виокремлює три ролі, в рамках
яких у сучасних умовах повинен вміти діяти організатор післядипломної освіти
дорослих: роль „лікаря”, що передбачає наявність психотерапевтичної підготовки,
достатньої для надання допомоги у відновленні мотивації до освітньої діяльності
і зниження рівня тривожності суб’єктам навчання; ролі „експерта”, що володіє
змістом як андрагогічної, так і професійної діяльності тих, хто навчається;
ролі „консультанта”, що передбачає володіння методологією андрагогічного
супроводу процесу самоосвіти дорослих [7; 11].
Це дає
змогу по-іншому дивитися на зміст та організаційну структуру навчання в системі
післядипломної освіти, зокрема й при підготоці вчителів до апробації навчальної
літератури. Інформація повинна бути структурована і додавати нові знання. Структурована інформація легко інтегрується в
уже наявну інформацію у свідомості дорослої людини. Структура заняття має
кілька етапів: етап виявлення соціально-педагогічного досвіду дорослих учнів;
етап розроблення освітніх програм; етап організації диференційованого навчання
різних груп дорослих учнів; контрольно-аналітичний етап.
Зміст
освіти дорослих спрямований на задоволення екзистенційних потреб людини (потреб
буття, особистий вибір світогляду, дій, учинків, позицій) з орієнтацією на
найактуальніші проблеми тих, хто навчається).
На заняттях відбувається обговорення з учасниками
навчання їхніх проблем, а потім корегується зміст заняття. Віддається перевага
реальним, життєвим ситуаціям освітньої діяльності, запроваджуються сучасні
педагогічні технології; створюється індивідуально-особистісна, діяльнісно
орієнтована система професійної підготовки до нового виду діяльності. Основною
характеристикою навчання дорослих стає процес самостійного пошуку знань.
У навчанні
дорослих посилюється значення консультування, яке є формою індивідуальної
роботи. Викладач допомагає учням критично аналізувати наявний досвід через
диспути, рольові ігри, виконання творчих завдань, участь у практикумах, які
стимулюють думку.
Процес професійного зростання дорослих
передбачає психологізацію професійної підготовки. Вона забезпечить вплив на
психічні сфери, формування цілісної особистості дорослого — стимуляцію
функціонування екзистенційної та регулятивної сфер, опертя на самоактуалізацію
внутрішніх сил з метою активізації всіх
потенцій дорослого учня та його прагнення до духовного розвитку та
саморозвитку.
Для успішного навчання дорослих необхідно знати, що
розвиток пізнавальних процесів у них триває упродовж усього періоду зрілості і
навіть старіння. Психологами доведено, що пам’ять, увага і мислення
характеризуються нерівномірністю розвитку. Як відомо, у віковій періодизації
дорослої людини визначають юність (від 17 до 23 років), молодість (від 20 до 30
років), зрілість (від 30 до 60–70 років), пізню зрілість або старість (після 70
років). Зрілість – найтриваліший період онтогенезу, який характеризується
найвищим розвитком духовних, інтелектуальних, фізичних здібностей.
Цікаво, що різні види пам’яті у дорослих змінюються
неоднаково. Словесно-логічна пам’ять і образна не змінюються упродовж усього
періоду зрілості. Однак запам’ятовування слів помітно знижується в 33 роки і
дальше погіршення відбувається у 40–45 років. Механічна пам’ять знижується в 36
років і потім нерівномірно погіршується до 50 років. Довільне запам’ятовування
словесного матеріалу у дорослих поступово знижується, а з 50 років – незмінна
стабільність з незначними коливаннями.
У цілому пам’ять дорослої людини характеризується
значними типологічними відмінностями, які залежать від особистості людини, її
провідних інтересів і потреб, що виражаються в постійній пізнавальній
діяльності. Слід відзначити, що пам’ять залежить від ступеня її тренування у
процесі освіти.
Як відомо, після 30 років відбувається зниження функції
накопичення інформації в пам’яті, але залишається на високому рівні функція
перетворення інформації в мисленні, що необхідно враховувати під час навчання
дорослих [11].
Для самостійного розв’язання професійних проблем
дорослим учням важлива інтелектуальна активність, розвинута їх
емоційно-вольова, моральна і духовна
сфери.
Узагальнення наукових підходів показує, що навчання
дорослих учнів має являти собою індивідуальну освітню траєкторію, що є основою
самоактуалізації. Таке навчання забезпечує їм життєву перспективу й
усвідомлення свого потенціалу, сприяє якісним змінам, що дасть змогу людині
по-новому подивитися на себе і навколишній світ.
До технологій навчання
дорослих ставляться такі вимоги: можливість опанування методів самостійного
пошуку знань у різних сферах науки та культури, теорії та практики; наближення
навчання до реального життя, де дорослий самостійно ухвалює рішення та отримує
конкретний результат; надання переваги
кооперативній діяльності.
Отже, андрагогічний підхід до навчання
дорослих у системі післядипломної освіти відображає гуманістичну сутність
педагогічної діяльності, забезпечує активність педагога, його високу мотивацію,
спрямованість на створення належних умов для постійної самоосвіти,
самовдосконалення, розвитку дослідницьких здібностей, що сприяє розвитку
професіоналізму, досягненню найвищого рівня творчості та самореалізації у
професійній діяльності.
Література
1. Андреев Б. Образование
взрослых на рубеже веков: вопросы методологии, теории и практики: в 4 т. /
Б.Андреев, Т.Бочкарева, В.Зубков та ін. — СПб. : ИОВ РАО, 2000. — Т. 1. — 233
с.
2. Жосан О.Е. Підготовка вчителів до апробації
шкільної навчальної літератури в умовах закладу післядипломної освіти / О.Е.
Жосан // Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім.
В. Винниченка, 2008. – Вип. 75. – С. 37–41.
3. Жосан О.Е. Концептуальні засади підготовки
незалежних експертів шкільних підручників у закладі післядипломної освіти /
О.Е. Жосан // Педагогічний альманах : зб. наук. праць – Херсон : ПУІПОПК, 2011. –
Вип. 11. – С. 30–38.
4. Кулюткин Ю.Н. Диалог как
предмет педагогической рефлексии / Ю.Н.Кулюткин. — СПб. : СпецЛит, 2001. — 75
с.
5. Кулюткин Ю.Н. Психология
обучения взрослых / Ю.Н.Кулюткин. — М. : Просвещение, 1985. — 128 с.
6. Ничкало Н. Неперервна
професійна освіта як філософська та педагогічна категорія / Н.Ничкало //
Неперервна професійна освіта: теорія і практика. — 2001. — Вип. 1. — С. 9–12.
7.
Образование взрослых: опыт и
проблемы / под ред. С.Вершловского. — СПб. : Знание, 2002. — 165 с.
8.
Психологический словарь / под
ред. Ю.Л.Неймера. – Ростов н/Д : Феникс, 2003. — 640 с.
9.
Рубинштейн С. Проблемы общей
психологии. — 2-е изд. / С.Рубинштейн. — М. : Педагогика, 1976. — 416 с.
10.
Сорочан Т.М. Підготовка керівників шкіл до
управлінської діяльності: теорія та практика : монографія / Т.М.Сорочан. —
Луганськ : Знання, 2005. — 384 с.
11.
Шарко В.Д. Андрагогічний підхід до організації
навчання вчителів в системі післядипломної освіти / В.Д. Шарко. — Херсон, 2003.
— 96 с.
|