|
УДК 811.161.2
(075.2) «2001/2004»
ТЕНДЕНЦІЇ СТВОРЕННЯ ПІДРУЧНИКІВ
З НАВЧАННЯ ГРАМОТИ (2001–2004
рр.)
Ольга Кирлан, здобувач наукового
ступеня кандидата педагогічних наук
м. Тернопіль (Україна)
Проаналізовано
букварі, рекомендовані Міністерством освіти і науки України для учнів 1 класу
4-річної початкової освіти, в період переходу школи на 12-річний термін
навчання (2001–2004 роки). Показано, що вони створювались як альтернативні та
інтегровані підручники на основі Державного стандарту початкової загальної
освіти. З’ясовано, що альтернативні букварі структуровані з урахуванням вимог
методики навчання грамоти, а інтегровані мають за основу розвиток
загальнонавчальних умінь і навичок, українознавство тощо.
Ключові слова: підручники навчання грамоти, буквар, тенденції,
варіативні підручники, альтернативні навчальні книги, інтегровані підручники.
The tendencies of writing textbooks for teaching
reading and writing (2001–2004)
The article
analyzes ABC-books that were recommended by the Ministry of Education and Science
of Ukraine for first-year pupils of 4-year primary education in the period of
transferring to 12-year education time (2001–2004). It is highlighted that the
books have been created as alternative and integrated text-books on the basis
of the State Standard. It is elucidated that the alternative ABC-books have
been structured in accordance with requirements of the methods of teaching
reading and writing. The foundation stone of the integrated ABC-books, as it
has been observed, is the development of basic skills and culturally-oriented
knowledge.
Keywords: textbooks for teaching reading and writing,
tendencies, various textbooks, alternative handbooks, integrated textbooks.
Постановка проблеми. Інтенсивні процеси реформування
змісту освіти зумовлюють пошуки ефективного вирішення проблеми оновлення
шкільних підручників як основного засобу навчання (для вчителя та учня) і носія
змісту освіти. Реалізація завдань освітньої галузі «Мови і література»
Державного стандарту початкової загальної освіти представлена системою
дидактичних засобів навчання і навчально-методичними комплексами, серед яких
вагоме місце належить підручнику для навчання грамоти – букварю. Оновлення
засобу навчання читання та письма особливо актуалізується в сучасних умовах
варіативності шкільних підручників.
Перехід початкової школи
на 4-річний термін навчання в системі 12-річної освіти, яким розпочалося друге
десятиліття ХХІ століття, зумовив появу нових підручників для навчання грамоти,
цікавих як за змістом, так і за функціями.
Формування основних цілей статті (постановка завдання). Мета статті:
проаналізувати букварі для 1 класу 4-річної початкової школи в системі
12-річної освіти, видані в перехідний період (з 2001 по 2004 рр.), та виділити
основні тенденції у їх створенні.
Аналіз останніх досліджень. Проблема видання навчальної
літератури для початкової школи привертає увагу багатьох науковців. Теоретичні
основи побудови підручників вивчали у своїх роботах В. Бейлінсон,
В. Безпалько, Д. Зуєв, І. Лернер, Н. Менчинська та ін.
Історіографію створення підручників для початкової школи, зокрема з української
мови і читання, розглядали Н. Богданець-Білоскаленко, Н. Кузьменко,
С. Яворська. Особливості підручника для школи першого ступеня – предмет
наукового пошуку Л. Занкова, Я. Кодлюк, А. Полякової,
О. Савченко. Підручник у системі навчально-методичного комплексу
досліджували Т. Байбара, Н. Бібік, О. Біда, С. Шаповаленко та ін. Цінними є
також дослідження укладачів сучасних букварів – М. Вашуленка,
Н. Скрипченко, Д. Луцика, М. Проць, А. Савшак, К. Прищепи,
В. Колісниченко та ін.
Основна частина. У листопаді 2000 р. Кабінетом
Міністрів України прийнято Постанову «Про поетапний перехід до 12-річної
середньої освіти», вперше в нашій країні затверджено Державний стандарт
початкової загальної освіти [9, с. 8]. Відповідно до Закону України «Про
загальну середню освіту» з 2001/2002 н. р. функціонує єдина 4-річна початкова
школа, до 1 класу якої приймаються діти згідно з наказом Міністерства освіти і
науки України від 06.05.2001 р. № 365 «Про прийом дітей до 1 класу
загальноосвітніх навчальних закладів» [4, с. 5]. Така перебудова системи освіти
детермінувала чимало проблем, серед яких прийняття нового типового плану і
програм, створення нових підручників, методичних посібників для вчителя,
розроблених з урахуванням особливостей учнів та досягнень дидактики.
Організація навчання у
зазначений період здійснювалася за навчальними програмами, розробленими
відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти, надрукованого у
журналі «Початкова школа» № 7–8, за 2001 рік (із його введенням з’явилася
можливість створення авторських програм, розробки нових технологій навчання),
що давало змогу зробити наступний крок – створити варіативні підручники. Нові
підручники синтезували новації педагогічної науки й авторські знахідки і цим
самим пришвидшували їх впровадження у педагогічну практику.
«Варіативний», за
довідковою літературою, – такий, що створює варіанти, різновиди. Видозмінений» [2, с. 75]. В умовах варіативності
існує можливість вибору педагогом того чи іншого підручника з урахуванням
конкретних умов школи та класу. Навчання учнів за тим чи іншим комплексом
підручників для 1–4 класів має забезпечити належну підготовку школярів до навчання
в п’ятому класі, адже поняття «варіативні підручники» охоплює різні види
підручників, які забезпечують реалізацію змісту освіти на певному ступені
навчання (наприклад, у рамках початкової школи) [3, с. 162].
Мета варіативної
навчальної літератури полягає в тому, щоб, зберігаючи усі змістові лінії певної
освітньої галузі, розкрити різні дидактико-методичні підходи до реалізації
завдань предмета в межах годин Базового навчального плану.
У початкових класах
варіативні підручники з читання цілеспрямовано апробувалися в окремих регіонах
держави, визначених Міністерством освіти і науки України. Наведемо перелік
букварів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання
у 1 класі загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою у
2001–2004 роках (див. табл. 1).
Як бачимо, у першому
класі вчителі могли користуватися кількома букварями. Вони мали змогу обрати ту
навчальну книгу, яка задовольняє їхні інтереси та потреби учнів класу, що
свідчить про існування альтернативних навчальних книжок – підручників, які
виступають носіями змісту освіти з окремої освітньої галузі чи інтегрованого
курсу, але реалізують різні педагогічні технології, пропонують авторські
підходи до дидактико-методичної організації навчального матеріалу, підручники
одного типу [3, c. 162].
Інколи з цією метою вживається термін «паралельні підручники». Дослідники вказують, що
поняття «паралельні» та «альтернативні» підручники не суперечать одне одному,
проте у сучасному підручникотворенні поняття «паралельні підручники» є дещо
застарілим, тому частіше послуговуються терміном «альтернативна навчальна
література» (альтернатива – франц. alternative, від лат. alter – один з двох), що означає
необхідність вибору між двома або кількома можливостями, які виключають одна
одну; діють паралельно або замість звичайних [1, с. 23]). Розглянемо детальніше
букварі, які існують паралельно, але кожному властива авторська концепція,
авторське розуміння процесу навчання, хоча матеріал в них близького рівня
складності, тобто відповідає Державному стандарту загальної початкової освіти.
Для 6-річних
першокласників у перехідний період підготували такі підручники з читання: «Буквар»
М. С. Вашуленка, Н. Ф. Скрипченко (2001), «Буквар» К. С. Прищепи,
В. І. Колесниченко (2001), «Буквар» Д. В. Луцика, М. М. Проць,
А. С. Савшак (2001). Вони були складені відповідно до завдань
оновлення змісту освіти, відображених у Законі України «Про загальну середню
освіту, Державній національній програмі «Освіта» («Україна XXI століття») та
ін.
Зазначені букварі
об’єднує те, що вони складені відповідно до авторських програм з цього
навчального предмета; реалізують змістові лінії Державного стандарту;
Міністерство освіти рекомендувало їх як основні для використання у школах з
українською мовою навчання.
З метою аналізу вказаних
підручників використаємо структурно-функціональний підхід, запропонований відомими
теоретиками навчальної книги Д. Зуєвим, В. Бейлінсоном і практично
зреалізований у процесі аналізу чинних підручників для початкової школи Я. Кодлюк.
Складовими зазначеного підходу визнано структурний аналіз підручника
(передбачає виявлення складу елементів навчальної книги і зв’язків між ними і
дає змогу встановити необхідність і достатність компонентів підручника) та його
функціональну характеристику (з’ясування реалізації в навчальній книзі
провідних функцій підручника) [3, с. 179].
Структура букварів
значною мірою зумовлена періодами навчання грамоти (добукварний, букварний,
післябукварний), які чітко відображені у навчальних книгах. Зміст читання у
першому класі визначається на основі сучасного звукового аналітико-синтетичного
методу навчання грамоти (у формуванні в дітей початкових умінь читати й писати
слід іти від звука до букви).
З огляду на обсяг статті
аналіз кожного із зазначених підручників будемо здійснювати таким чином:
описово розглянемо структуру кожної навчальної книги, а серед провідних функцій
(інформаційна, розвивальна, виховна, мотиваційна – Я. Кодлюк), розкриватимемо
ту, яка найбільшою мірою зреалізована в тому чи іншому підручнику.
Буквар, автором якого є М. Вашуленко, структурований таким
чином: добукварний період (розпочинається складанням речень за малюнками та
створенням звукових моделей слова); букварний, у якому вивчають букви
українського алфавіту (зображено велику і малу друковані букви, навколо яких
розміщені малюнки зі звуковими моделями до них; подано вправи для вправляння у
вимові виучуваної літери, завдання на злиття букв у склади; після кожної вивченої
літери міститься текст для читання); післябукварний (вміщено твори-мініатюри
про Т. Шевченка, І. Франка, Л. Українку та їхні вірші і декілька
українських народних казок).
Структурними компонентами
підручника є також лінійка вивчених літер, пізнавальні матеріали (вірші, казки,
оповідання для вправляння у читанні).
Інформаційна функція «Букваря» М. Вашуленка
реалізується шляхом пред’явлення навчального матеріалу за періодами навчання
грамоти. Структура першого періоду розпочинається з відомостей про рідний край,
ігрову діяльність дітей, малюнків про природу, ілюстрацій до казки і плавно
переходить у зображення школи, учнів, досягнення техніки, звичаї нашого народу.
За цими малюнками діти складають речення, звуко-буквені моделі слів. Відповідно
до мети вивчення мови у букварі є достатня кількість синтетичних вправ,
завдань, текстів для ознайомлення зі словами – назвами предметів. Другий період
представлений вивченням букв. Вивчаючи літери, вчителі прокладають мовну стежину
від звука до знайомих учням слів, а також і до нових, які можуть стати добрими
помічниками дитини у здійсненні нею однієї з найважливіших потреб – потреби у
спілкуванні, мовному самовираженні. Буквар насичений різножанровими творами
(прислів’ями, віршами, лічилками, скоромовками, оповіданнями, загадками,
казками). Заслуговує на увагу підхід до побудови післябукварного періоду. Його
матеріал підібрано таким чином, щоб спонукати дитину до вивчення української
літератури, творів українських письменників.
«Буквар» К. Прищепи і В. Колесниченко також відображає у своїй
структурі три періоди навчання грамоти. В добукварний період автор знайомить
школярів зі словами – назвами предмета, словами – назвами дії, словами –
назвами ознаки та словами, які служать для зв’язку слів у реченні. Після цього
вводить схему речення. Наступним етапом є формування уявлення про звуки мови і
їх схематичне зображення. На завершення дітей ознайомлюють зі складом, поділом
слів на склади. Весь добукварний період насичений матеріалом для читання дітям,
які вже володіють технікою читання самостійно.
Букварний період навчання
грамоти у букварі К. Прищепи більш насичений навчальним матеріалом, подано
велику кількість вправ для читання та творів різних жанрів. У підручнику
містяться рубрики-звернення до дітей «Люба дитино!», які узагальнюють знання учнів
з вивченого. Навчальна книга включає в себе зразки каліграфічного письма.
Післябукварний період
представлений творами для вивчення пір року, місяців, українських народних
пісень. Автор ознайомлює дітей із поняттям сім’я,
родовід. На завершення – розповіді про українських письменників: Т. Шевченка,
І. Франка, Лесю Українку, Н. Забілу.
Структурними компонентами
підручника також вважаємо «Словничок», поданий в кінці букваря, та «Сторінку
для дорослих».
На матеріалі букваря К.
Прищепи, В. Колесниченко проаналізуємо розвивальну
функцію. Зазначена книга передбачає розвиток в учнів загальнонавчальних
умінь та навичок, пізнавальних процесів, творчих здібностей. Весь підручник
пронизують завдання на розвиток навички читати. Помітною ознакою букваря є
наявність різноманітних завдань і вправ на розвиток психічних процесів та
загальнонавчальних умінь і навичок (вправи на міркування, порівняння,
узагальнення; складання запитань, творів за малюнками та схемами; порівняння
слів, речень; зіставлення звуків і букв; вправи диференційованого характеру
(для тих, хто вміє читати, і тих, хто тільки вчиться); завдання для
орієнтування на сторінці; подано зразки написання вивчених літер та ін.). Для
кращого орієнтування у навчальній книзі на початку підручника є умовні
позначення (чого немає в інших букварях).
«Буквар» Д. Луцика, М. Проць, А. Савшак також рекомендований
Міністерством освіти і науки України для навчання у 1 класі 4-річної школи.
Підручник чітко структурований, відповідає навчальній програмі. За вмістом
навчального матеріалу «Буквар» Д. Луцика дещо перегукується із «Букварем» М.
Вашуленка.
В добукварний період
автори навчальної книги ознайомлюють учнів із схемою речення, схематичним
зображенням слова. Значна увага приділяється вивченню літер і навчанню читати.
Для цього використано різноманітні вправи, таблички для читання. Характерна ненезначна
жанрова різноманітність творів. Післябукварний період в «Букварі» Д. Луцика
представлений оповіданням «Працьовита сім’я», прислів’ям, віршем «Рідна мова в
рідній школі» та українським алфавітом.
Аналіз букваря Д. Луцика,
М. Проць, А. Савшак свідчить, що в ньому належно реалізована мотиваційна функція. Буквар стимулює
першокласників до активного оволодіння навичкою читання, розвиває пізнавальні
інтереси та позитивні мотиви навчання.
Розпочинається підручник
навчання грамоти вступним віршем для учнів, який формулює сутність книги, яку
відкриваємо («Буква до букви – і виникло слово…»). Створенню
емоційно-позитивного настрою уроку сприяють цікаві та пізнавальні малюнки на
сторінках книги (які призначені як для хлопчиків (автомобілі, інструменти,
тварини, рибальство), так і для дівчаток (квіти, дівчата у віночках, вишиванки
та ін.)). Навіть кожну літеру автори зобразили з допомогою різних малюнків (які
несуть собою певний сюжет і створюють умови для складання невеличких оповідань,
розповідей). Урізноманітнюють роботу на уроці розгадування кросвордів, ребусів,
відгадування загадок. Цікавими для школярів є читання творів із малюнками
замість слів.
Нові цілі початкової
освіти, що окреслені у Державному стандарті початкової загальної освіти,
зумовили зміни не лише у відборі змісту, а й у його методичному забезпеченні.
Насамперед це стосується зміни методичного апарату підручника, який став більш
розвивальним та диференційованим. Важливо, що у букварях цілеспрямовано
реалізується виховна функція підручника, їх зміст спрямовано на формування
національної гідності та свідомості наймолодших громадян.
Серед альтернативних
підручників окрему групу становлять інтегровані навчальні книги.
Інтегрування
різнопредметних знань у початковій ланці освіти є особливо актуальним, оскільки
для молодших школярів властиве нерозчленоване сприйняття об’єктів навколишнього
світу, без усвідомлення їх істотних ознак.
Інтегровані підручники
бувають двох видів: одні з них об’єднують навчальний матеріал кількох освітніх
галузей, інші – інтегрують зміст освіти у межах одного навчального предмета [3,
с. 190]. Прикладом підручника першого виду є «Горішок» – інтегрований підручник
для 1 класу 4-річної початкової школи (1999), який об’єднує базовий зміст таких
навчальних предметів: навчання грамоти, математика, ознайомлення з навколишнім
(М. Вашуленко, Н. Бібік, Л. Кочина). Інтегруючою основою
підручника автори обрали загальнонавчальні уміння і навички.
Інтегрованим підручником
у межах одного навчального предмета є «Буквар» М. Чорної, Д. Грабар (2001). Інтегруючою
основою зазначеного букваря є українознавство, яке органічно пов’язане з
системою знань, що передбачені іншими дисциплінами – рідною мовою,
природознавством, музикою та співами, образотворчим мистецтвом. У змісті
підручника закладено основу для проведення інтегрованих уроків, формування
загальнонавчальних умінь і навичок, читацької самостійності.
Висновок. Таким чином, аналіз букварів, які використовувалися у
першому класі 4-річної початкової школи (2001–2004 рр.), дає змогу встановити,
що по-перше, домінують серед них альтернативні навчальні книги: у цих
підручниках автори структурують навчальний матеріал за методикою навчання
грамоти (добукварний, букварний та післябукварний період); основним методом,
закладеним в основу книг, є звуковий аналітико-синтетичний метод; по-друге,
створені інтегровані підручники, інтегруючою основою яких є розвиток
загальнонавчальних умінь і навичок в одному випадку, та українознавча основа – в
іншому.
Перспективи подальших досліджень: полягають у з’ясуванні
дидактико-методичних основ побудови букварів відповідно до вимог навчальних
програм для початкової школи у ХХІ століття.
Література
1. Гончаренко С.У.
Український педагогічний словник [Текст] / С. У. Гончаренко. –К. : Либідь,
1997. –376 с.
2. Великий тлумачний словник
сучасної української мови [Текст] : 170 000 / уклад. та гол. ред. В.Т. Бусел. –
К.; Ірпінь : Перун, 2004. – 1428 с.
3. Кодлюк Я. П. Підручник
для початкової школи: теорія і практика [Текст] / Я. П. Кодлюк ; ред. О.
Давидова. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2004. – 288 с.
4. Навчання і виховання
учнів 1 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. Савченко О. Я. – К. :
Початкова школа, 2002. – 464 с.
5. Перелік навчальних
програм, підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством
освіти і науки України для використання у початкових класах загальноосвітніх
навчальних закладів з навчанням українською мовою у 2001/02 навчальному році
[Текст] // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2001. –
№ 17–18. – С. 3–6.
6. Перелік програм,
підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і
науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах з
українською мовою навчання у 2002/03 навчальному році // Інформаційний збірник
Міністерства освіти і науки України. – 2002. – № 15–16. – С. 27–30.
7. Перелік програм,
підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і
науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з
українською мовою навчання у 2003/04 навчальному році // Інформаційний збірник
Міністерства освіти і науки України. – 2003. – № 15–16. – С. 22–64.
8. Перелік програм,
підручників та навчальних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і
науки України для використання у початкових класах загальноосвітніх навчальних
закладів з навчанням українською мовою у 2004/05 навчальному році //
Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2004. – № 15–16. –
С. 13–21.
9. Савченко О. Я. Новий етап
розвитку 4-річної початкової школи [Текст] / О. Я. Савченко // Початкова школа. – 2001. – №1.
– С. 6–10. Повний текст статті (з таблицею) /Kirlan_O-V-1-.doc
|
