Вівторок, 16.10.2018, 13:48
Вітаю Вас Гість | RSS

Лабораторія менеджменту та підручникознавства

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

МІЖНАРОДНА НАУКОВО-МЕТОДИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ 12-14.12.2012

Головна » 2012 » Грудень » 8 » Федірко Ж. Підготовка вчителів до апробації підручників у міжкурсовий період: сучасні підходи
01:11
Федірко Ж. Підготовка вчителів до апробації підручників у міжкурсовий період: сучасні підходи

УДК 373.167.1:378.046.4:371.14

 ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ДО АПРОБАЦІЇ ПІДРУЧНИКІВ У МІЖКУРСОВИЙ ПЕРІОД: СУЧАСНІ ПІДХОДИ

Жанна Федірко,

обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського

м. Кіровоград (Україна)

 

Розглядаються питання організації системи навчання вчителів у міжкурсовий період з метою удосконалення їхніх знань і вмінь щодо здійснення апробації шкільних підручників.

Ключові слова: якість навчальної літератури, апробація підручників, підвищення кваліфікації вчителів.

The author analyzes issues of organization of training teachers in the period between the treatment courses to improve their knowledge and skills to implement testing of textbooks.

Keywords: quality of textbooks, testing textbooks, teacher training.

Розбудова національної системи освіти є одним з основних чинників, що зумовлюють функціонування післядипломної освіти та розвиток її в системі безперервної освіти, яка відкриває можливість для постійного поглиблення загальноосвітньої та фахової підготовки, досягнення цілісності й наступності у навчанні. Диференційований підхід до вчителів у системі післядипломної освіти виявляється у врахуванні стану, досвіду, умов їхньої діяльності, потреб та запитів. Такий підхід забезпечує розвиток творчого потенціалу вчителя, підвищує його компетенцію, інтелектуальний та загальноосвітній рівень [5].

Мета статті – проаналізувати можливості різних форм підвищення кваліфікації вчителів у міжкурсовий період для підвищення рівня їхньої готовності до апробації шкільної навчальної літератури.

Основними напрямками науково-методичної роботи у системі підвищення кваліфікації й підготовки до нових видів діяльності є: освоєння та практична реалізація нормативно-правового забезпечення освіти (доктрин, законів, концепцій, інструкцій, методичних листів); вивчення нормативно-правової, наукової літератури з питань організації роботи; оволодіння та практичне застосування нових технологій навчання, методів і прийомів активізації навчальної діяльності школярів; ознайомлення з перспективним педагогічним досвідом; узагальнення власного педагогічного досвіду та поширення його серед колег шляхом ознайомлення з результатами своєї роботи на шкільних педагогічних радах, засіданнях методичних об’єднань;  участь у професійних конкурсах; впровадження індивідуально-творчих планів підвищення професійної компетентності; участь у роботі науково-практичних конференцій, семінарів, творчих груп тощо; оволодіння інтерактивними технологіями навчання, виховання та управління; оволодіння комп’ютерними технологіями; узагальнення набутих на попередніх етапах фахових знань, умінь та навичок, перетворення їх у систему фахової компетентності.

         Ефективними формами роботи є проблемні та постійно діючі семінари, творчі групи, педагогічні читання, науково-практичні конференції. Зазначені вище заходи поєднують у собі як теоретичний, так і практичний блоки. Для розв’язання завдань науково-методичної роботи вчителі залучаються до самоосвітньої діяльності, яка може здійснюватись шляхом індивідуальних, групових та колективних форм роботи над проблемою [3].

Важливий елемент структури методичної роботи – групові та індивідуальні консультації, метою яких є здійснення допомоги у самостійному вивченні проблеми. Важливим напрямком у формуванні безперервної освіти вчителів є впровадження дистанційних форм навчання та інформатизація післядипломної освіти [5].

Форми освітньої діяльності повинні бути різноманітними. Результативність діяльності вчителя з підвищення рівня своєї професійної компетентності має стимулюватися всіма органами освіти.

У міжкурсовий період учителі, що готуються до апробації навчальної літератури, мають можливість проходити навчання на двох рівнях: обласному (постійно діючий науково-практичний семінар учителів опорних загальноосвітніх навчальних закладів);   районному (міському).

Обласний постійно діючий науково-практичний семінар

Ідея проведення методичних заходів, зокрема й обласних науково-практичних семінарів для вчителів, які займаються апробацією навчальної літератури, належить МОН України. Нами ж було ініційовано проведення обласного постійно діючого науково-практичного семінару для вчителів, які готуються до апробації навчальної літератури, розроблено відповідний навчально-тематичний план. До навчання на семінарі запрошувалися вчителі опорних загальноосвітніх навчальних закладів з апробації навчальної літератури, які на курсах підвищення кваліфікації прослухали спецкурс "Науково-методичні та дидактичні засади апробації шкільної навчальної літератури” [1].

Мета семінару: ознайомити слухачів з нормативними документами щодо проведення апробації програм і підручників, обговорити основні напрямки реалізації їх вимог, дидактичні та методичні умови апробації навчальної літератури.

Завдання:

1.        Ознайомити слухачів з нормативними документами щодо проведення апробації нових програм, підручників та посібників. 

2.        Визначити та проаналізувати сучасні вимоги до нових програм, підручників та посібників.  

3.        Визначити психолого-педагогічні та дидактичні умови апробації нових програм, підручників та посібників.

4.        Ознайомити слухачів з основними напрямками науково-методичного супроводу апробації нових програм, підручників та посібників.

5.        Сприяти формуванню у слухачів умінь здійснювати аналіз та оцінювання навчальних програм та підручників.

Тривалість семінару – 3 заняття протягом 2 років (для групи).

Робота у системі районної (міської) методичної служби

Усі організаційні й методичні заходи з учителями району (міста), які готуються до апробації шкільної навчальної літератури (прослухали спецкурс на курсах підвищення кваліфікації та є слухачами відповідного обласного постійно діючого семінару), проводяться на базі опорного загальноосвітнього навчального закладу з апробації шкільної навчальної літератури. Такі заходи на рівні районної (міської) методичної служби проводяться між заняттями обласного постійно діючого семінару.

До нормативної частини змісту підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури на рівні районної (міської) методичної служби належать розроблені О.Е. Жосаном та затверджені в установленому порядку:

1.   Положення про опорний загальноосвітній навчальний заклад з апробації навчальної літератури, затверджене наказом управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації від 30.03.2007 р. № 150 [4].

2.   Навчально-тематичний план районного (міського) постійно діючого семінару-практикуму вчителів загальноосвітніх навчальних закладів з проблем апробації навчальної літератури на базі опорного закладу [1].

Організація і зміст методичної роботи з педагогічними кадрами на базі опорного закладу з апробації навчальної літератури

Опорний заклад організовує роботу з педагогічними кадрами району (міста) за напрямками:

організація найбільш раціонального, якісного вирішення завдань апробації навчальної літератури;

використання досягнень педагогічної науки, результатів інноваційної діяльності та перспективного педагогічного досвіду в організації роботи з апробації навчальної літератури; пошук оптимальних шляхів, методів і форм проведення апробації навчальної літератури; створення банка інновацій щодо організації й проведення апробації навчальної літератури; створення банка перспективного педагогічного досвіду з організації й проведення апробації навчальної літератури; підготовка вчителів району (міста) до апробації навчальної літератури.

Опорний заклад розкриває роботу педагогічного колективу щодо організації найбільш раціонального, якісного вирішення завдань апробації навчальної літератури та участі в цьому процесі всіх учасників навчально-виховного процесу.

Основними формами роботи опорного закладу з педагогічними кадрами району (міста) є: науково-практичні семінари, семінари-практикуми; науково-практичні конференції; педагогічні читання; стажування.

В опорному закладі створюється методичний кабінет, в якому зосереджуються нормативно-правова документація, необхідна психолого-педагогічна, наукова, методична, дидактична та довідкова література, результати інноваційної освітньої діяльності та матеріали перспективного педагогічного досвіду [4].

Завдання, які вирішує опорний заклад, відображаються у відповідних розділах перспективного та річного планів роботи закладу за погодженням із районним (міським) методичним кабінетом (центром).

При опорному закладі створюється методична рада, до складу якої входять: директор опорного закладу (голова ради);  представник методичного кабінету (центру) відділу (управління) освіти (заступник голови ради); найбільш досвідчені та методично підготовлені педагогічні працівники;   наукові та науково-педагогічні працівники.

Методична рада готує заходи, які включаються до перспективного та річного планів роботи закладу.

Районний (міський) методичний кабінет (центр) забезпечує координацію роботи опорних закладів з іншими закладами освіти району (міста): взаємодія з методичними об’єднаннями; розробка плану проведення на базі закладу районних методичних заходів; складання графіка проведення індивідуальних і групових консультацій тощо.

Відділ (управління) освіти: постійно дбає про зміцнення матеріально-технічної бази опорного закладу; комплектує його кваліфікованими кадрами; створює необхідні умови для творчого зростання його колективу.

Навчання вчителів на постійно діючому семінарі-практикумі

Організація роботи районного (міського) постійно діючого семінару-практикуму вчителів загальноосвітніх навчальних закладів з проблем апробації навчальної літератури здійснюється районною (міською) методичною службою за відповідним наказом відділу (управління) освіти на базі опорного закладу.

Орієнтовна тривалість семінару – 3 заняття протягом 2 років, всього – 72 год. (для групи).

Пропонується такий варіант навчально-тематичного плану семінару:

Проблема: «Сучасні методи і форми апробації нової навчальної літератури».

Мета: ознайомити слухачів з нормативними документами щодо проведення апробації програм і підручників нового покоління та обговорити основні напрямки реалізації вимог нормативних документів щодо апробації, психолого-педагогічні, дидактичні та методичні умови апробації навчальної літератури.

Завдання: Ознайомити слухачів зі змінами в нормативних документах щодо проведення апробації нових програм, підручників та посібників.Проаналізувати стан та проблеми проведення апробації нових програм та підручників. Ознайомити слухачів з концептуальними підходами та змістом роботи з апробації нових програм, підручників та посібників. 

Ознайомити слухачів з основними напрямками науково-методичного супроводу апробації нових програм та підручників.Визначити психолого-педагогічні та дидактичні умови апробації нової навчальної літератури. 

Методисти та педагогічні працівники, що залучаються до викладання у рамках підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури, використовують на лекціях і практичних заняттях дидактичні матеріали, розроблені в обласному інституті післядипломної освіти імені Василя Сухомлинського, районному (міському) методичному кабінеті та в опорному загальноосвітньому навчальному закладі.

Організація самостійної роботи вчителів

Однією з важливих ланок підготовки до апробації шкільної навчальної літератури є самостійна робота вчителів. У сучасній дидактиці вищої школи та післядипломної освіти визначаються такі ознаки самостійної роботи [2]: наявність спеціально організованої навчальної діяльності; наявність технології процесу навчання; наявність результату діяльності.. Перелічені вище ознаки дозволяють розглядати самостійну роботу вчителів у процесі підготовки до апробації навчальної літератури як взаємопов’язану та взаємозалежну спільну діяльність викладачів (методистів) та вчителів, оскільки самостійна робота завжди передбачає пряме або опосередковане керівництво та є результатом двох взаємопов’язаних процесів: діяльності того, хто навчається, та діяльності того, хто навчає [2].

Необхідною умовою творчої взаємодії викладача (методиста) і вчителя-слухача у системі самостійної роботи виступає сформованість у вчителя-слухача  вміння  організовувати свою діяльність. При організації самостійної роботи під час підготовки до апробації навчальної літератури слід ураховувати рівні розвитку самоорганізованості того, хто навчається:

перший рівень – операційний (спроможність виконувати певне коло операцій; при цьому самоорганізованість ще не сформована й відсутня особиста відповідальність за результат роботи);

другий рівень – функціональний  (передбачає самоорганізацію окремих видів самостійної роботи; ця самоорганізація здійснюється при наявності безпосередніх зовнішніх стимулів і мотивів: очікувань та вимог викладача, методиста);

третій рівень – особистісний (виражається у спроможності до самоорганізації діяльності на основі ухвалення та реалізації власних рішень, а також сформованої відповідальності та моральної готовності до виконання самостійної роботи [2].

Для досягнення результативності самостійної роботи лише вмінь учителя-слухача організувати свою навчальну діяльність недостатньо. Необхідною є творча співпраця його з викладачем (методистом) за такими напрямками:


1)     правильне планування змісту самостійної роботи;
2)     оптимальний вибір засобів для реалізації цього змісту;
3)     швидке й правильне орієнтування викладача (методиста) у мінливій обстановці під час виконання самостійної роботи;
4)     використання механізму зворотнього зв’язку.

Методика організації самостійної роботи передбачає також контроль за діяльністю вчителя-слухача. Рівень знань визначається за допомогою таких параметрів, як глибина, широта та усвідомлення навчального матеріалу, а рівень умінь установлюється за допомогою подання завдань на використання даного вміння [2].

Можна запропонувати такі шляхи співпраці викладача (методиста) і вчителя-слухача: використання стимулюючих, регулюючих та спрямовуючих прийомів втручання викладача (методиста) у самостійну роботу вчителів; організація форм кооперації вчителів у системі самостійної роботи, які не лише контролюють одне одного, але й підвищують мотивацію діяльності; впровадження у систему самостійної роботи елементів змагань та взаємодопомоги; створення системи спілкування, яку зорієнтовано на дорослу людину з високим рівнем свідомості та самооцінки.

Якщо якусь із ланок поданої вище системи умов і заходів буде порушено, то вся співпраця може стати неефективною [2]. Самостійна робота дозволяє слухачам забезпечити вирішення комплексу завдань: розвиток та закріплення знань теоретичного характеру; розвиток уміння аргументовано й точно викладати своє розуміння питань теми; формування вмінь і навичок самостійної роботи, творчого підходу до виконання поставлених завдань; здійснення самоконтролю та самокорекції рівня засвоєних знань і вмінь.

Під час самостійної підготовки до вирішення визначених завдань слухачам слід рекомендувати: опрацювати визначену літературу; скласти тези, план відповідної статті, книги; підготувати доповідь; прорецензувати статтю; здійснити порівняльний аналіз джерел, написати реферат тощо.

Пропонується тематика рефератів, індивідуальних завдань та колективних проектів для самостійної роботи слухачів під час здійснення експериментальної роботи [2].

При виконанні завдань самостійної роботи слухачі напрацьовують навички самостійного аналізу, вміння застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності. Підготовлені вчителями завдання розглядаються на семінарських і практичних заняттях. Організація консультативної допомоги та системи контролю спрямовує вчителів на більш раціональний шлях у самостійному оволодінні професійними знаннями та вміннями. Однією з найважливіших форм контролю за правильною організацією самостійної роботи є виконання конкретних практичних завдань. Можна виокремити три основні етапи у методиці здійснення такої роботи [2]. На першому етапі проводиться загальна консультація для всієї групи, на якій викладач (методист) коротко ознайомлює слухачів з вимогами до індивідуальної роботи, розглядає приклади планів робіт, слухачі отримують завдання на певний період – обрати тему, скласти список літератури та розробити план роботи. На другому етапі консультації носять індивідуальний характер. Викладач (методист) знайомиться з напрацюваннями слухача, вносить необхідні корективи до них та надає методичну допомогу стосовно проведення дослідження. На третьому етапі викладач (методист) здійснює оцінювання індивідуальної роботи слухача, враховуючи: вміння працювати з науковою літературою, аналізувати, систематизувати, виділяти головне, узагальнювати; науково-теоретичне обґрунтування проблеми; повноту й глибину розкриття теми; рівень самостійності у висвітленні найважливіших питань теми; мовленнєву культуру автора. Літературу для самостійної роботи вчителі мають отримувати в районному (міському) методичному кабінеті (центрі), обласному інституті післядипломної педагогічної освіти та за допомогою мережі Інтернет.

         Висновки: форми освітньої діяльності вчителя у міжкурсовий період повинні бути різноманітними; результативність діяльності вчителя з підвищення рівня своєї професійної компетентності має стимулюватися всіма органами управління освітою; правильно організована, методично й дидактично забезпечена підготовка вчителів до апробації навчальної літератури може стати одним із найважливіших чинників успішного та якісного проведення апробації програм і підручників.

Література

1.        Жосан О.Е. Шляхи і форми підготовки вчителів до апробації шкільної навчальної літератури / О.Е. Жосан // Педагогічна освіта: теорія і практика. Педагогіка. Психологія : [зб.наук.праць / ред. кол.: І.Д. Бех, В.О. Огнев’юк, О.Л. Кононко та ін.]. – К. : Університет, 2007. – № 8. – С. 43–52.

2.        Жосан О.Е. Самостійна робота вчителів у процесі підготовки до апробації шкільної навчальної літератури / О.Е. Жосан // Педагогічний вісник. – 2008. № 4. – С. 1518.

3.        Постельняк А. І Модернізація системи навчання працівників методичних кабінетів (центрів) у міжкурсовий період / А. І. Постельняк, О. В. Половенко // Педагогічний вісник. – 2007. – № 1. – С. 54–57.

4.        Положення про опорний загальноосвітній навчальний заклад з апробації навчальної літератури : наказ управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації від 30.03.2007 р. № 150 [Електронний ресурс] / Інтернет-сайт КОІППО імені Василя Сухомлинського.  – Режим доступу : http://koippo.kr.ua/.

5.        Положення про районний (міський) методичний кабінет : наказ Міністерства освіти і науки України від 08.12.2008 р. № 1119 [Електронний ресурс] / Інтернет-сайт Міністерства освіти і науки України. – Режим доступу : http://mon.gov.ua/.

Переглядів: 1075 | Додав: Олександр | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 2
2  
Доброго дня! Детальніше ознайомитися з нашою системою роботи можна у навчально-методичному відділі інноваційної діяльності та інтелектуальної власності КОІППО імені Василя Сухомлинського! Дякую за запитання!

1  
Доброго дня! На жаль в нашій області немає такої системи підготовки вчителів до апробації. Як можна детальніше ознайомитися з Вашою системою роботи? З повагою, Володимир.

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Грудень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архів записів