|
УДК
372.862:377.6:37.026.9
НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА ЯК ОДИН
ІЗ ЗАСОБІВ СТВОРЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО ІМІДЖУ МАЙБУТНІХ ЕКОНОМІСТІВ
Наталія Чипиленко, викладач,
кібернетико-технічний коледж
м. Кіровоград (Україна)
Розглядаються проблеми створення
навчально-методичного комплексу для навчання студентів.
Ключові слова: підручник для вищого навчального
закладу, навчально-методичний комплекс, професійний імідж фахівця.
The author analyzes the problems of
teaching complex for students.
Keywords: a textbook for higher education,
educational-methodical complex, a professional image specialist.
«Ця книга крок за кроком пояснює вам,
який одяг слід одягати на публічні виступи (включаючи оптимальний вибір
кольорів), який повинен бути повсякденний макіяж для жінок, телевізійний – для
чоловіків та жінок, та порушує інші аспекти проблеми створення власного
неповторного іміджу» [1, с. 16]». Це цитата з книги популярного американського
іміджмейкера Ліліан Браун. Вона пропонує власну технологію створення іміджу,
враховуючи відчутно зростаючу в останні десятиліття роль ЗМІ. Автор бере за
основу такі фактори, що впливають на рівень сформованості іміджу: зовнішній
вигляд, голос, публічні виступи, спілкування з представниками преси, поведінка
перед телеекраном та підтримка постійної форми тіла. Її програму формування
іміджу можна умовно розділити на 5 етапів:
1. Вивчення себе (передусім, потрібно
об'єктивно оцінити свої зовнішні дані).
2. Визначення кольорової гами
іміджу.
3. Віддзеркалення у зовнішньому
вигляді психологічного портрета з врахуванням характеру, темпераменту, внутрішнього
світу особистості.
4. Приведення іміджу у
відповідність до соціальної ролі, яку обирають (будь-яка обрана роль вимагає
відповідного антуражу і «сценічного костюму» — майже всім нам доводиться
ставати власним костюмером, граючи «п'єсу свого життя»).
5. Вибір і створення зачіски та
макіяжу (своє обличчя можна успішно змінювати).
Л. Браун та інші автори популярної літератури з проблеми
іміджології (Філіп Дейвис, Михаль Лоренц, Фелдон Лі, Ян Філліпсон, Веронік
Хендерсон, Пет Хеншоу тощо) надають конкретні рекомендації і поради, наводять
яскраві приклади стосовно зовнішнього вигляду. Але вони стосуються лише тих
ситуацій, коли є потреба в адекватній ролі зовнішності (телевізійні ведучі,
ділові жінки, бізнесмени, політики). Саме тому така література не може
використовуватись в якості навчально-методичного посібника для студентів різних
(зокрема економічних) спеціальностей та для випускників вищої школи при
працевлаштуванні.
За якими ж підручниками необхідно формувати професійний
імідж майбутніх фахівців? Для того, щоб відповісти на це питання, спочатку
визначимо, що ж означає поняття «професійний імідж» і для чого він потрібен
спеціалістам, зокрема, економістам (акцентуємо увагу саме на цій
спеціальності).
Сучасне суспільство має потребу в активних та ініціативних
фахівцях, які вміють приймати нестандартні рішення, швидко та адекватно реагувати
на будь-які проблемні виробничі ситуації завдяки високому рівню професійної
компетентності. Одним словом, потрібні спеціалісти, в яких сформований
професійний імідж належного рівня. Що це означає?
Це, в першу чергу, наявність відповідного рівня професіоналізму
в конкретній галузі та сукупність професійних якостей (духовно-моральних,
загальнокультурних, галузевих, інформаційних, комунікативних, суспільних), а
також особистісне самовдосконалення, самоорганізація й креативність. Окрім
зазначеного, як правило, адміністрацію підприємств, закладів, організацій цікавить
ще й наявність позитивних рис характеру у потенційного працівника, його
кругозір, рівень загальної культури, сформованість усного та писемного
мовлення, уміння керувати власним психофізичним станом. Навіть привабливий
зовнішній вигляд, витонченні манери, дотримання етикету тощо не проходять повз
увагу прискіпливих роботодавців, які дбають про створення позитивного іміджу
власного підприємства. Це цілком закономірно, оскільки такий імідж створюється
не завдяки продукції, а й завдяки тим, хто її представляє. Саме тому реальною є
потреба в працівниках-професіоналах вищого ґатунку, які до того ж мають гарну
особисту репутацію. Сутнісне злиття вищезазначених якостей породжує гармонійне
словосполучення «особистісно-компетентнісний імідж», що можна розцінювати і
називати професійним іміджем.
Фахівця, який має достатньо високий професійний імідж,
котрий уміє презентувати себе як компетентнісний спеціаліст, запрошують до
співпраці, оскільки саме він досягає оптимальних результатів у трудовій
діяльності. Тож не дивно, що ця категорія працівників у пріоритеті в кадровій
політиці.
Як задовольнити потребу якраз у таких фахівцях? Очевидно,
формувати професійний імідж спеціалістів потрібно ще в стінах вищих навчальних
закладів. Доводиться констатувати, що це нині є проблемою, яку не можна назвати
розв’язаною і не можна ігнорувати, оскільки вона тягне за собою низку інших
проблем – труднощі у працевлаштуванні випускників, у їхній професійній і
соціальній адаптації. Чому так відбувається? Існує ряд причин і одна з них –
традиційна орієнтація професійних навчальних закладів на озброєння майбутніх
фахівців лише знаннями й уміннями. Але при цьому, як правило, не враховуються
інші компетентності, такі як вільне володіння професійним усним та писемним
мовленням, кінестетикою, власним психофізичним станом тощо, що теж важливо. Тож
питання про цілісне формування професійного іміджу майбутніх бакалаврів за
допомогою навчально-методичної літератури (зокрема, навчально-методичного
комплексу) в закладах вищої освіти поки що недостатньо актуалізоване.
Соціально-економічні та культурні умови сучасної підготовки
економістів багато в чому формують інформаційні потреби користувачів. Зростання
потреби в інформації підвищує вимоги до якості, повноти та оперативності фахівців-економістів
і формує їхню мотивацію до постійного пошуку нових знань, спонукає займатися
професійною освітою та самоосвітою. Якщо розглядати навчальну діяльність
взагалі, то кінцеву мету слід вбачати у засвоєнні суб'єктом певної сукупності
знань, умінь, навичок, здібностей, характерних для конкретних умов та
необхідних для успішної професійної діяльності. На допомогу нам приходять
російські науковці-іміджмейкери, які створили навчально-методичні посібники (Л.К.Аверченко,
В.Г.Горчакова, Ф.О.Кузін, Т.М.Кондратьєва, В.Г.Орешкін, О.Ю.Панасюк, А.П.Панфілова,
Г.Г.Почепцов, В.М.Палтусова, В.А.Ремізов, Г.Г.Сорокіна, Н.В.Ушакова, І.О.Федоров,
В.М.Шепель). Їхнє наукове бачення стає у нагоді нашим студентам, які прагнуть
створювати власний професійний імідж.
Безумовно, ця проблема знаходиться в полі зору вітчизняних
науковців і, зокрема, прийнятною нам видається праця О.О.Гаврилюка [2]. В своїй
роботі автор вказує, що «… освічені фахівці – це вагомий фактор, який впливає
на рівень добробуту держави, народу, нації [2, с. 41]», розглядає суспільства
трьох варіантів (сільськогосподарське, індустріальне та інформаційне), а також
впроваджує тренінгові форми, які допомагають при працевлаштуванні випускників.
Але цього, на жаль, недостатньо.
Переконані,
що дослідженню проблеми формування професійного іміджу майбутніх економістів
повинна приділятися більша увага. Аналіз джерел, якими користуються студенти,
зокрема економісти, показав, що є нагальна потреба в розробці комплексу
навчально-методичної літератури, який допоможе забезпечити оптимальне
формування конкурентоспроможного іміджу в студентів у процесі професійної
підготовки. Чому саме комплекс? Тому що на процес формування професіоналізму
майбутніх економістів потрібно впливати різнобічно. Не тільки викладачі
формують необхідні якості фахівців, а й самі студенти також повинні прагнути
цього.
Для вирішення цих завдань запропонуємо таку модель
навчально-методичного комплексу щодо формування професійного іміджу, яку можна
застосовувати на лекційно-практичних та позааудиторних заняттях. Цей комплекс
складається з двох частин. Перша – навчальна література, яку будуть використовувати
студенти-економісти. Друга – методичні пояснення на допомогу викладачам.
Гармонійне поєднання цих компонентів може дати позитивний результат.
До складу навчального-методичного комплексу пропонуємо
ввести:
1)
Посібник з розробками наукового
характеру, що уможливить засвоєння студентами необхідних теоретичних знань про
імідж в цілому та професійний імідж економістів зокрема. Зауважимо, що така навчальна література забезпечить
окрім групової форми заняття ще й навчання за індивідуальним планом з
урахуванням не лише вимог ринку праці, а й запитів конкретної фірми. Це дає
можливість отримувати не «початковий матеріал» з дипломом в кишені, а молодого
фахівця за певними запитами тієї чи іншої організації.
2)
Посібник-практикум із завданнями
для формування професійного образу фахівця. В ньому можуть бути відповідні спецкурси («Професійна українська мова», «Культура спілкування», «Клуб
молодіжної моди», «Клуб етикету», «Ярмарки вакансій» тощо) як компонент багатоаспектного навчального
комплексу з основ іміджології, що передбачає оволодіння всіма елементами
внутрішнього (професійні знання, вміння їх застосовувати на практиці, етикетна
поведінка, духовно-моральні та загальнолюдські якості, креативність тощо) та
зовнішнього іміджу (індивідуальний стиль одягу, своєрідність жестикуляції,
міміки, пантоміміки, ходи, постави, індивідуальні зачіска, макіяж, аксесуари
тощо). Важливо включити у вивчення як теоретичний матеріал, так і практичне
відпрацювання, яке може здійснюватися у формі тренінгу, практикуму.
3)
Електронний посібник. В його
основу можна покласти лекційні матеріали, тести та завдання із перевірки
набутих знань, а також практичні рекомендації.
4) Науково-методичні рекомендації позааудиторної роботи Вони можуть
стосуватися проведення конкурсів, тренінгів, публічних виступів, містити ключі
психологічних тестів, вміщувати приклади занять з іміджології. В додатках
можуть бути вміщені сценарії свят та конкурсів, що вже були проведені, наприклад,
«Клуб молодіжної моди»,
«Ділова пара», «Містер елегантність», «Бізнес-леді» тощо. Для оцінювання
практичної значимості комплексу можна провести компетентну експертизу та
запросити директорів фірм, організацій, а також фахівців з відбору персоналу.
Їхні зауваження та поради і будуть покладені в основу практичного спрямування.
Вважаємо, що вищезазначений навчально-методичний комплекс
забезпечить майбутнім економістам формування таких потрібних якостей та умінь,
як:
-
гнучкість мислення;
-
вміння впроваджувати нові ідеї в
результати своєї праці;
-
долання
сумнівів, готовність вчитися все життя;
-
оволодіння навичками спілкування,
вміння і бажання гідно конкурувати з іншими;
-
здатність працювати в команді і
брати на себе відповідальність;
-
вміння здобувати знання не тільки
в рамках своєї професії, а й з інших сфер життєдіяльності;
-
здатність розкривати творчий
потенціал.
У гармонійному поєднанні з
професійними знаннями і трудовими навичками ці якості та вміння уможливлять
створення адекватного професійного іміджу, вишуканого стилю діяльності
особистості, що зумовлює не лише успішне працевлаштування, а й продуктивну
діяльність і кар’єрне зростання.
Література
1.
Браун Л. Имидж – путь к успеху /
Браун Л. – СПб. : Питер, 2001. – 102 с. – (Серия «Сам себе психолог»).
2. Гаврилюк О.О.
Організаційно-педагогічні умови підготовки молодших спеціалістів у вищому
професійному училищі: дис. … кандидата пед наук : 13.00.04 / Гаврилюк О.О. –
Криворізький державний педагогічний університет. – Кривий ріг, 2001. – 275
с.
|