Вівторок, 16.01.2018, 09:12
Вітаю Вас Гість | RSS

Лабораторія менеджменту та підручникознавства

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

МІЖНАРОДНА НАУКОВО-МЕТОДИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ 12-14.12.2012

Головна » 2012 » Грудень » 12 » Болсун С., Дзевицька Л. Особливості змісту навчальної літератури Австрії
21:47
Болсун С., Дзевицька Л. Особливості змісту навчальної літератури Австрії

УДК 37.022:371.3:002.2

ОСОБЛИВОСТІ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АВСТРІЇ

Світлана Болсун, кандидат педагогічних наук, доцент

м. Кіровоград (Україна)

Лариса Дзевицька, старший викладач

м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл. (Україна)

         У статті обґрунтовується необхідність аналізувати навчальну літературу інших країн для врахування позитивних ідей з метою створення якісної української навчальної літератури нового покоління.

         Ключові слова: підручникознавство, зміст навчання, австрійські підручники.

The authors justify the need to analyze the textbooks of other countries to account for positive ideas to create high-quality Ukrainian textbooks new generation.

Keywords: theory textbook, content of education, Austrian textbooks.

Освітня система будь-якої країни відображає особливості її соціально-історичного розвитку. На шляху цивілізації саме ця система вирішально впливає на хід прогресу, оскільки саме освічена людина може здійснювати поступовий рух вперед і вести за собою інших. Водночас суспільне життя відіграє важливу роль у розвитку системи освіти, тому що для забезпечення якісної освіти необхідна підтримка держави і суспільства. Таким чином, освіта не може повноцінно існувати без створення адекватних сучасним вимогам умов для її розвитку.

Маємо підстави стверджувати, що освітня система кожної країни своєрідна й унікальна. Це пояснюється історичними тенденціями розвитку, національними традиціями, географічним положенням, наявністю передових наукових ідей, значних освітніх здобутків, сучасним станом фінансування системи  освіти та ставленням влади і суспільства до її потреб.

Варто зазначити, що суспільство будь-якої держави в цілому зацікавлене в удосконаленні власної системи освіти. Зважаючи на це, є потреба відшукувати прогресивні освітні ідеї інших країн для впровадження в практику, з певною трансформацією, відповідно до самобутності конкретного народу.

Україна, як молода незалежна держава, не виняток. Ученим і практикам зі сфери освіти притаманний науково-діяльнісний пошук, прагнення віднайти та застосувати у навчальних закладах цікаві оригінальні ідеї досвіду зарубіжних колег. Саме тому нерідко звертається увага на наукові дослідження і практичний стан освіти громадян в інших країнах світу. Метою цієї статті є обгрунтування необхідності здійснювати змістовий аналіз як передумови для створення оптимальної навчальної літератури.

Глибоко переконані, що сучасним авторам підручників необхідно здійснювати детальний аналіз підручників різного профілю, які використовуються в освітній практиці інших країн. Це уможливлює визначення відмінностей і спільного між змістом, структурою і оформленням вітчизняних та іноземних підручників, що в кінцевому результаті дає змогу побачити раціональні зерна в останніх. Такий аналіз дає змогу віднаходити позитивні ідеї в аспекті підручникотворення в певній країні та з відповідною адаптацією використовувати при написанні власної навчальної літератури. Вважаємо такий підхід благорозумним і таким, який сприяє якості українських підручників.

На наш погляд, змістовий аналіз доречно робити за "горизонталлю” та "вертикаллю”. Згідно першого підходу це означає охоплення адекватним аналізом якомога більше підручників з якомога більшої кількості країн. Такий багатоаспектний аналіз дає можливість здійснювати порівняння й вибирати найбільш оптимальне. До того ж, порівняльний аналіз виявляє позитивні аспекти в процесі створення й апробації навчальної літератури в нашій країні, про що можна публічно декларувати й щедро ділитись ідеями досвіду з іноземними колегами.

Дослідження за "вертикаллю” означає глибоке занурення у проблему підручникотворення. Вважаємо, що автори повинні мати глобальні знання із тієї сфери наук, на основі якої складається новий підручник. Фактично це має бути глибоке занурення у зміст тієї чи іншої дисципліни. Безперечно, науковий ступінь кандидата чи доктора відповідних наук є реальним чинником для створення дійсно цінних підручників. Проте слід констатувати, що ступінь чи наукове звання у авторів літератури не є єдиними основоположними факторами якості. Факти красномовно свідчать про те, що вченим без значного практичного досвіду роботи (на посаді педагога) важко досягнути найвищого рівня виконання цієї достатньо складної роботи. Варто лише згадати сумнозвісний підручник з біології для 6 класу (автор Морозюк С.С.), який був буквально "нашпигований” термінами, що робило його недоступним і нецікавим для п’ятикласників. Навіть батькам важко було розібратися в матеріалі й пояснити незрозуміле своїм дітям. Нерідко, за їхнім зізнанням, вони з тугою згадували той цікавий підручник із яскравими ілюстраціями, за якими вони самі навчалися. Дехто навіть шукав серед старих речей на горищі цей підручник і, знайшовши, використовували для пояснення. Нинішні ж діти з цікавістю розглядали в старому й обшарпаному підручнику цікаві ілюстрації біологічного спрямування. Таким чином, ясно прослідковується відсутність у автора досвіду роботи з дітьми, знань психологічних особливостей учнів цієї вікової категорії. Саме тому, на наш погляд, необхідне "занурення”, у даному випадку, в практику.

Ще один чинник – це досконале володіння методикою створення літератури нового покоління. Без знань вимог і критеріїв, за якими оцінюється навчальна література, можна припуститися помилок і порушень. Не менш важливим чинником є здатність автора аналізувати підручники з певної дисципліни або тематично близької до неї за певний історичний період і зробити відповідні висновки. Змістовий аналіз, на нашу думку, уможливлює не лише цілеспрямований пошук, а й доцільний вибір позитивних ідей минулого, що може стати своєрідним відкриттям. Порівняльний аналіз може дати можливість побачити в своїх напрацюваннях і моделях прорахунки, а може й недоліки. Врешті, такий підхід є поштовхом до осучаснення літератури, оскільки аналіз навчального змісту підручників попереднього періоду засвідчує зміни, які відбулися у суспільстві, освіті, науці й техніці та які необхідно продемонструвати в сучасній навчальній літературі.

Гадаємо, важливо піддати аналізу літературу останніх десятиліть, попереднього століття, а то й століть. Головне – виявити цінні напрацювання своїх попередників і не відкидаючи бездумно, на погляд сучасної людини, дещо неприйнятні, а то й смішні давні ідеї, побачити в них потенціал, зважаючи на отримані на той час гарні результати. Лише тоді трансформувати ідеї в світлі сьогоднішого часу. Така логіка дій дає, як правило, позитивні результати. Наведемо приклад із життя. На Кіровоградщині працює відома на всю Україну (і не лише) вчителька початкових класів, заслужений вчитель України Логачевська С.П. Вона не лише досвідчений практик, а й успішний науковець. Вона грунтовно дослідила проблему диференціації навчання школярів. Заглибившись у вивчення цієї проблеми, вчена декларує, що це питання ставилось і певним чином реалізувалось на практиці ще в давні часи. Звичайно, самого терміну "диференціація” на ті часи ще не існувало. Особливо гостро це питання піднімалось в епоху Відродження. Логачевська С.П., дослідивши проблему в результаті історичного екскурсу, зуміла віднайти цінні ідеї в минулій системі освіти та створити власну систему диференціації навчання всередині класу початкової школи в сучасних умовах системи освіти України. Її особистий внесок у розв’язання цієї проблеми досить вагомий, проте, за словами автора, значний позитивний результат був би неможливим без відповідного історичного аналізу.

Можна з упевненістю заявляти, що як перший шлях ("горизонтальний” аналіз), так і другий ("вертикальний” аналіз) мають беззаперечне право на впровадження у практику створення підручника. Гармонійне ж поєднання обох шляхів виводить на якісно новий ступінь написання навчальної літератури. Воочевидь, автор, який планує цю досить відповідальну й непросту діяльність, має вибрати один із трьох варіантів попередньої підготовчої роботи (краще третій). Переконані, що такий підхід є актуальним і вирішальним у аспекті створення навчальної літератури нового покоління.

Маємо намір дослідити на прикладі наукового дослідження вченої Б.Фуртак, яка здійснила "...порівняльний аналіз структури та змісту австрiйських та українських пiдручників з математики i фiзики для середньої школи з точки зору їх ефективності у навчанні школярів та відповідності до сучасних дидактичних вимог і розробила пропозиції щодо впровадження педагогiчно вартiсних iдей у змiст українських пiдручникiв")” [1, с. 2], що можна вивчати підручники інших країн, порівнювати їх із вітчизняними з метою подальшого використання на практиці цікавих ідей з підручникотворення.

Отже, ставимо в центр уваги країну Австрію, яка здавна відома своїми прогресивними напрацюваннями в педагогіці. На нашу думку, вона заслуговує на глибоке вивчення спектру освітніх питань, у тому числі питання підручникознавства. Аналіз наукової літератури та досліджень показав, що окремі аспекти проблеми освіти в Австрії досліджували ряд учених, як українських і російських, так і австрійських (Л. Пуховська, К.Корсак, Б.Вульфсон, Б.Фуртак, М.М’ястковський, Е.Цьольнер та інші). Слід зазначити, що в кожному з вищезгаданих досліджень приділяється, інколи побіжно, поряд із дослідженням основної проблеми, певна увага питанню створення і використання навчальної літератури в Австрії. Проте окремого дослідження, яке безпосередньо, в цілісному аспекті, було б присвячене проблемі підручникознавства, нами не виявлено. Особливого значення у зв’язку з цим, набуває дослідження Б.Фуртак з проблеми "Структурування змісту в сучасних австрійських і українських підручниках з математики і фізики для середньої школи (порівняльний аналіз)” [1]. Звичайно, воно виконано в дещо звуженому варіанті (автор досліджує лише підручники з фізики і математики), але загальне уявлення про навчальну літературу Австрії складається.

В результаті проведеного нами дослідження питання щодо системи освіти в Австрії в соціально-історичному аспекті було з’ясовано, що на території сучасної Австрії перші школи були засновані в Галії за часів Римської імперії. Навчання в них проводилось за римським зразком. Монастирські та церковні школи було відкрито у VI та VII століттях. Той факт, що австрійська «школа» користувалась заслуженою славою протягом багатьох століть (починаючи з епохи пізнього Середньовіччя) не є випадковим. Австрійська освіта була ґрунтовною і добротною. Вона прищеплювала громадянам працелюбство, прагнення до знань, навички пунктуальності, дисципліни. Історично підтверджено, що з кінця XVIII століття Австрія мала статус у світі першопрохідника в сфері народної освіти. За часів правління Марії Терези було введено не лише обов’язкову шестирічна освіта в народних школах, а й використання єдиних підручників.

Наступник Марії Терези Йосип ІІ продовжував піклуватись про народну освіту. Він сприяв будівництву шкіл. За часів його правління було введено три ступені системи освіти, базою яких були народні школи. У містечках і великих містах створювалися середні школи, а на вершині цієї системи були так звані нормальні школи, які слугували підготовці вчителів. Звертає на себе увагу факт, що російська імператриця Катерина ІІ цікавилась нововведеннями австрійської шкільної системи. Після зустрічі з Йосипом ІІ у 1789 році вона запропонувала впровадження моделі австрійської школи в Російській імперії. Австрійські шкільні підручники зі слов’янських територій Габсбурзької монархії слугували в якості шаблону і були навіть перекладені на російську мову [2]. Уявляється, що ця література була гідна того, щоб бути зразком, якщо викликали такий інтерес. Чи ж змінився такий високий статус підручників в освітньому просторі сучасної Австрії?

Звернемось до конкретного дослідження вченої Б.Фуртак. Вона поставила перед собою ряд завдань: вивчити i проаналiзувати навчальнi плани, програми, пiдручники i посiбники, якi розкривають змiст навчання з математики i фiзики для учнiв старших класiв середніх загальноосвітніх шкіл України і Австрії з точки зору провідної теорії формування змісту освіти, структури і загальних принципів побудови навчальних програм та шкільних підручників; виявити характерні особливості, а також спільні та відмінні риси підручників, які розкривають зміст шкільної фізико-математичної освіти в Україні та в Австрії щодо обсягу вміщеного в них теоретичного матерiалу, їх рiвневої структури та функцій; ступеня реалізації дидактичних принципів, а також шляхiв i засобiв здійснення мiжпредметних зв’язкiв; змісту та якості дидактичних матерiалiв, призначених для самоконтролю та розвитку практичних умiнь i навичок учнів” [1, с. 3]. Зауважимо, що ми вважали за потрібне навести в статті цю досить завелику цитату. Причина: переконані, що подібні завдання мають поставити перед собою сучасні автори і реалізувати їх для отримання успіху в справі написання власного підручника. Безумовно, це не обов’язково має бути Австрія і не в такому глобальному аспекті, як дисертаційне дослідження. Проте, в принципі, цей підхід, на нашу думку, доречний.

Який же науковий результат у напрямку означеної проблеми отримала здобувачка наукового ступеня? Перш за все, вона проаналізувала зміст підручників з математики і фізики для учнів 5 – 8 класів австрійських загальноосвітніх вищих шкіл (ЗВШ), які забезпечують здобуття середньої освіти. Внаслідок цього дослідниця встановила, що навчальний зміст вказаних підручників цікавий, насичений, тісно пов’язаний з життям і практикою, доступний для ознайомлення із трудовою діяльністю людей. У австрійському підручнику з математики, зазначає вчена, є достатня кількість задач з життя і виробництва на застосування теоретичного матеріалу з усіх розділів математики. Така постановка питання не випадкова. Близько 50 % усіх молодих людей Австрії віком від 15 до 18 років отримують освіту через подвійну систему професійного навчання. Програма включає понад 60000 майстерень – значною мірою на малих та середніх підприємствах в комерційному, торговому та туристичному секторах [2].

В освіту Австрії уведена дуалістична система отримання освіти з подвійною відповідальністю освітніх установ і фірм за професійну освіту. Дуальна система означає поєднання теорії і практики і широко застосовується як під час оволодіння конкретними професіями, так і під час здобуття вищої професійної освіти. Навчальні плани та основні освітні акценти пристосовуються до вимог економіки, а учні отримують освіту за фахом безпосередньо на виробництві, або ж вони повинні пройти повний практичний курс на виробництві. Така комбінація розцінюється як зразкова на європейському рівні і є ключовим фактором для утвердження Австрії як країни, успішної в економічному плані [2]. Можливо, саме тому підручники з математики й фізики, як показано в дослідженні, демонструють через призму навчального матеріалу знайомство з реальним життям суспільства та розмаїттям професій. Вважаємо, що такий підхід абсолютно виправданий і на терені української освіти. В підручниках з будь-яких навчальних предметів також має прослідковуватись тісний звязок з реальним життям суспільства і практика підготовки учнів до дорослого професійного життя. Заради справедливості зазначимо, що певною мірою це відображено в наших підручниках, проте не повною згідно вимог часу і так, як це відбувається в Австрії, що можна запозичити.

Б.Фуртак встановила причини того, що при практично однаковій кількості годин, відведених на вивчення математики і фізики у старших класах загальноосвітніх шкіл України і Австрії, зміст підручників з математики і фізики для 5-8 класів ЗВШ Австрії не лише більш насичений, а й внутрішньо вмотивованіший, ніж зміст відповідних українських підручників. Передача знань і формування мотивації учнів у процесі навчання за австрійськими підручниками постають як важливі сторони єдиного пізнавального процесу. Можливо, одна з причин того, що значна кількість української шкільної молоді навчається без особливої охоти (м’яко кажучи) в школах, а переважно під тиском батьків, криється в підручниках, які недостатньо мотивують учнів на пізнавальну діяльність.

Проведений автором аналіз австрійських підручників з математики  і фізики показує, що ілюстративний матеріал є, на відміну від такого в українських підручниках, більш якісним, різнобічним і багатим. Дослідниця робить висновок, що ілюстрації значною мірою сприяють процесу засвоєння учнями навчального матеріалу на початковому рівні розуміння – рівні чуттєвого сприймання. Цій же меті служить сучасне поліграфічне  оформлення книг. Безумовно, українські підручники в переважній більшості теж відрізняються непоганим зовнішнім оформленням, виготовлені технічно якісно і мають достатньо виразні та змістовно багаті ілюстрації. Поряд з тим наявні недоліки. Так, в букварі (автори М.Захарійчук і В. Науменко) на одній сторінці розташовано водночас 12 об’єктів для розгляду дітьми [3]. Причому, тут же розміщено на половину сторінки текст. Зрозуміло, що малюнки дрібні. Зважаючи на їхню велику кількість, увагу дитини важко сконцентрувати на одному об’єкті і здійснити цілісний його розгляд.

Б.Фуртак зазначає, що у викладі навчального матеріалу в австрійському підручнику широко застосовується аналогія, завдяки чому учні отримують змогу самостійно відкривати нові властивості у вивчених об'єктах і тим самим розширювати свої знання про них. Автор відмічає, що в австрійському підручнику з математики на початку вивчення кожної теми подані методичні (обов'язкові) задачі з розв'язками і поясненнями, а вже після них у великій кількості пропонуються різного рівня і складності задачі для самостійної роботи учнів. Це допомагає учням і значною мірою полегшує працю вчителя. Доводиться констатувати, що далеко не всі вітчизняні підручники містять подібні аналогії, що, безсумнівно, є цінним для успішного навчання.

Вчена помітила, що досить часто автори австрійських підручників з математики і фізики використовують діалогову форму викладу матеріалу, що значною мірою сприяє активізації мислення учнів та досягненню ними вищих рівнів розуміння – осмислення і відтворення знань, а також сприяє уникненню логічних стрибків при подачі матеріалу. Зазначимо, що в ряді українських підручників теж використовується така форма викладу матеріалу. Причому учнів з повагою часто називають "Юний друже”. Проте, далеко не всі підручники створені як співпраця партнерів. Звернемось знову до букваря [3]. Абсолютно всі запитання і завдання для дітей сформульовані або у безособовій формі (Хто пригостив…? Кого можна назвати…? Як розмовляли…?), або у множині, без особистісно зорієнтованого підходу (Знайдіть на… Складіть речення… Усно продовжіть… тощо). У такому разі діти не відчувають себе особисто причетними до виконання завдання. Можливо, варто більш детально ознайомитись із досягненнями колег у цьому напрямку, оскільки саме таке спілкування є надзвичайно привабливим як для молодших школярів, так і для підлітків і старшокласників?

Дослідниця відзначає, що значна увага в австрійських підручниках з математики і фізики приділяється практичній перевірці знань, що, безсумнівно, сприяє кращому їх засвоєнню. Для цього автори австрійських підручників зуміли створити атмосферу співміркування і забезпечити резонанс співтворчості, завдяки якому в учнів пробуджується і виховується інтерес до вивчення предмету. Де тільки це можливо, відмічає вчена, навчальний матеріал подається тим шляхом, яким вперше були здобуті знання. Вважаємо, що саме над цим українським авторам також належить попрацювати, оскільки залишається провідною тенденція на розвиток в учнів завдяки підручнику логічного мовлення, що по своїй суті абсолютно нормальне явище. Але при цьому недостатньо акцентується уваги на розиток творчої уяви і мислення, співтворчості між учнями і вчителем, учнів між собою. Добре, якщо педагог сам, за власною ініціативою організовує таку співдружність. Екскурси в історію науки, якими достатньо насичені австрійські підручники з математики і фізики, допомагають забезпечити ефективну передачу інформації і тим самим виконати головну мету сучасної дидактики – вивести учнів на заданий рівень навчання з оптимальними затратами. Вважаємо, що це досить цінне надбання підручників, на яке варто звернути увагу сучасним авторам.

В рамках однієї статті важко охопити всі деталі проведеного Б.Фуртак аналітичного аналізу підручників з фізики та математики, якими користуються учні навчальних закладів Австрії та виявити все те цінне, що є в них, для вдумливого й оптимального впровадження у вітчизняне підручникотворення. Ми намагались показати, що змістовий аналіз навчальної літератури зарубіжних колег може допомогти вітчизняним авторам, враховуючи позитивні родзинки, створювати дійсно якісну навчальну літературу в Україні, яка успішно навчає, виховує і розвиває молоде покоління, яке поціновує і навіть любить шкільні підручники.

Література

1. Фуртак Б. Структурування змісту в сучасних австрійських і українських підручниках з математики і фізики для середньої школи (порівняльний аналіз): Автореферат дисертації на здобуття наукового ст. канд. пед. наук. – К., 2001. – 21 с.

2. Цьольнер Е. Історія Австрії / Е. Цьольнер. Пер. з нім. Р.Дубасевич, Х.Назаркевич, А.Онишко, Н.Іваничук. – Л. : Літопис, 2001. 712 с.

3. Захарійчук М.Д. Буквар. Підручник для 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Захарійчук М.Д., Науменко В.О. – К. : Грамота, 2012. – 175 с.

Переглядів: 557 | Додав: Олександр | Рейтинг: 4.0/1
Всього коментарів: 3
2  
Добрий день! Скажіть, будь ласка, чи є відмінності у структурі шкільної навчальної літератури Австрії і України?

1  
Шановні автори! А чому ви обрали длдя аналізу підручників саме Австрію?

3  
Дякуємо за запитання. Ми досліджуємо систему освіти Австрії згідно з завданнями дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук (Дзевицька Л.С.) Я, як науковий керівник допомагаю в цьому процесі. Фрагменти із дослідження ми адаптували до проблеми цієї конференції.

Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Грудень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архів записів