УДК 373.5.016.:504(075)
Конструювання підручників «Основи здоров’я»
для учнів початкових класів загальноосвітнЬОЇ ШКОЛИ з
урахуванням компетентнісного підходу
Тетяна
Бойченко, кандидат педагогічних наук, доцент,
провідний
науковий співробітник НДІППО УМО НАПН
м.
Київ (Україна)
У статті
представлено основні положення розроблення підручників „Основи здоров’я” для
учнів початкових класів з урахуванням компетентнісного підходу.
Ключові слова: основи
здоров’я, структурування підручника, функції підручника, технологічність
підручника, методичний апарат, ілюстративне забезпечення.
T.Boychenko
The author presents theoretical bases of construction of
textbooks «Grounds of health» for the pupils of 1-4 classes, as well as structuring, functions, technologic lines, organon,
illustrative providing of these textbooks.
Key words: grounds of health, textbook structurization, textbook functions,
textbook technologic lines, organon, illustrative providing.
Постановка проблеми. У
сучасному навчально-виховному процесі, як і в традиційному, навчальна книга,
зокрема підручник, відіграє особливу роль [8-10].
Саме тому він має відповідати багатьма критеріям [4; 5; 6; 10]. Перше покоління
підручників з основ здоров’я для учнів 1-4 класів було розроблено з урахуванням
саме цих критеріїв [1], їх структура і зміст неодноразово доопрацьовувалося і
доповнювалося. Навчальний комплект з основ здоров’я для початкової школи було
високо оцінено учнями, педагогами, батьками [7]. Їх загальний тираж сягнув за
чотири мільйони примірників, а авторів було нагороджено Державною премією
України в галузі освіти за 2011 р.
Аналіз досвіду роботи над цим
комплектом уможливлює визначення основних позицій, якими доцільно керуватися
при розробленні підручників «Основи здоров’я» для учнів початкової школи:
вихідні теоретичні положення; структурування; функції; технологічність;
методичний апарат, ілюстративне забезпечення.
Розроблення підручників «Основи
здоров’я» для учнів 1-4 класів базується на нормативних вимогах щодо складової
«Здоров’я» освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» Державного стандарту
загальної початкової освіти та базової навчальної програми предмета «Основи
здоров’я» для початкової школи. Водночас зміст, структура і методичний апарат
підручників розроблено з урахуванням сучасних дидактичних теорій конструювання
змісту освіти та новітніх положень особистісно зорієнтованої її парадигми, яка
при вивченні основ здоров’я реалізується на основі здоров’язбережувальної компетентності. Ця компетентність
характеризується низкою ознак. Вона поліфункціональна, що уможливлює вирішення проблеми
здоров’язбереження людини, групи людей, спільноти та суспільства у просторі
всіх чотирьох складових здоров’я – фізичній, соціальній, психічній та духовній.
Її надпредметність і міждисциплінарність реалізується в усіх ланках безперервної
освіти, у тому числі й початковій. Здоров’язбережувальна компетентність багатовимірна, що зумовлено сутністю здоров’я, і забезпечує
розвиток особистості [3].
Здоров’язбережувальна
компетентність розглядається як здатність учня застосовувати здоров’язбережувальні
компетенції (суспільно визнаний
рівень знань, умінь, навичок, ставлень) в умовах конкретної життєвої або навчальної
ситуації на користь збереження, зміцнення і формування здоров’я. Власне, це здатність учня самостійно застосувати знання
(факти, уявлення, поняття), способи і досвід навчальної й здоров’язбережувальної
діяльності, ціннісне ставлення до власного життя і здоров’я.
При конструюванні змісту підручників
враховано дидактичні принципи
особистісної значущості змісту, його наступності і перспективності, активності
й емоційності. Формування здорового і безпечного способу життя ґрунтується на основних
власне предметних принципах: превентивності
та практичної цілеспрямованості. Поєднання загальнодидактичних і власне предметних
принципів уможливлює особистісно зорієнтоване навчання.
Ураховано, передусім, сучасне розуміння
сутності здоров’я як складного процесуального явища, яке характеризує
життєдіяльність окремої людини, групи людей, і суспільства загалом. Узято до уваги і сучасне трактування чинників
здорового способу життя: способу життя сім’ї, найближчого оточення та
суспільства; рівня культури особи,
сім’ї, суспільства; місця здоров’я в
системі цінностей людини та суспільства, у якому вона живе; бажання людини берегти своє життя і
зміцнювати здоров’я; налаштованості
на довге здорове життя та на розвиток усіх складових свого здоров’я; навчання основ здоров’я, формування і
застосування навичок здорового способу життя [2].
Оскільки до змісту предмета
входить і компонент безпечної життєдіяльності, автори врахували і сучасне
трактування основних його положень. Насамперед, щодо розуміння необхідності
формування здатності дитини передбачати ризики небезпеки та зменшувати їх вплив.
Крім того, зміст підручників наповнено сучасними елементами здорового і
безпечного способу життя, що розкривають сутність способів і методів
формування, збереження, зміцнення і відновлення рівня складових здоров’я молодшого школяра.
У підручниках змістову лінію «Здоров’я» Державного стандарту
загальної початкової освіти «Здоров’я і фізична культура» структуровано за
чотирма розділами, представленими в програмах для кожного класу: «Здоров’я
людини», «Фізична складова здоров’я», «Соціальна складова здоров’я», «Психічна
і духовна складові здоров’я».
Зміст розділу «Здоров’я людини» акцентує
увагу учнів на: змісті понять «здоров’я», «складові здоров’я», «чинники
здоров’я», «показники здоров’я», «здоровий спосіб життя», «безпека»,
«небезпека», «ризик»; формуванні цілісного уявлення про здоров’я, безпеку й розвиток
людини; взаємозв’язку
здоров’я із способом життя і навколишнім середовищем; способах і методах збереження життя і зміцнення
здоров’я; усвідомленні цінності життя і здоров’я. Саме цей розділ сприяє розширенню
та систематизації знань про здоровий і безпечний спосіб життя, способів
навчальної і здоров’язбережувальної діяльності; вихованню потреби в здоров’ї та
відповідального ставлення до свого життя і здоров’я і до життя і здоров’я
оточуючих; передбачає формування цілісного уявлення учнів про здоров’я, безпеку і
розвиток людини та їх взаємозв’язок із способом життя і навколишнім середовищем; позитивної мотивації до здорового і
безпечного способу життя. Це уможливлює досягнення учнями належного рівня
вимог, регламентованих державними вимогами до учнів початкової школи.
Розділ «Фізична складова здоров’я»
містить інформацію про: вплив природного і соціального середовища на ріст і
розвиток дитини; чинники формування, збереження, зміцнення і відновлення фізичної
складової здоров’я; методи попередження найпоширеніших соматичних та
інфекційних захворювань; організацію різних видів діяльності школяра й
активного відпочинку. Він спрямований на формування в учнів відповідних
компетенцій – вибору корисної для здоров’я їжі; самостійного виконання
гігієнічних процедур та фізичних вправ; планування навчання і відпочинку; ціннісного
ставлення до власного здоров’я.
Інформацію, виокремлену в розділ «Соціальна
складова здоров’я», сформовано з урахуванням знань валеологічного характеру та
інформації про безпечну життєдіяльність молодших школярів, а саме: значення
сім’ї для формування, збереження, зміцнення і відновлення здоров’я дитини; спілкування
з членами родини однокласниками, однолітками, знайомими і незнайомими; толерантне
ставлення до оточуючих; негативний вплив шкідливих звичок на здоров’я; правила
і настанови щодо безпечної життєдіяльності вдома, у школі, на вулиці, у
транспорті, в громадських місцях, на відпочинку; методи надання само- і
взаємодопомоги. Зміст розділу уможливлює набуття учнями компетенцій щодо поведінки
в сім’ї і школі; прогнозувати, зменшувати ризик та уникати виникнення небезпеки
в побуті, природному та соціальному середовищі; надавати само- і
взаємодопомогу. Опрацювання змісту розділу спрямоване на адаптацію школяра до соціального
і техногенного оточення.
Змістовим наповненням розділу «Психічна
і духовна складові здоров’я» є інформація про: емоції і настрій, що впливають
на здоров’я; вплив звичок на здоров’я; необхідність формування характеру,
пам’яті, уваги, волі і творчості; чинники, які впливають на емоційний, інтелектуальний
та духовний розвиток учня; народні
звичаї, приказки і прислів’я про здоров’я; позитивну самооцінку, критичне
мислення й приймати виважені рішення. Вивчення розділу уможливлює оволодіння учнями належними
здоров’язбережувальними компетенціями: розуміння сутності і цінності власної
особисті, відповідальності за власне здоров’я та інших людей; уможливлює оволодіння
учнями уміннями керувати своїми емоціями, настроєм, приймати виважені рішення; формувати
корисні звички, риси характеру; розвивати вольові якості, критичне мислення,
творчі здібності.
У змісті кожного розділу є
інформація про взаємозв’язок і взаємовплив усіх складових здоров’я та його
чинників.
Зазначені розділи є наскрізними
для всієї початкової школи. Але в кожному класі, за вимогами програми для
кожного з них, зміст і обсяг пропонованої учням інформації, організація її
засвоєння змінюються, ускладнюються відповідно до зростаючих пізнавальних
психологічних особливостей та можливостей учнів, систематично розкриваються відповідно
до концентричного принципу. Зміст навчального матеріалу сформовано на основі
сучасних трактувань базових понять, зазначених в чинній програмі: «здоров’я», «здоровий спосіб життя», «безпечна
поведінка», що гарантує його науковість.
Кожний розділ, відповідно до
програми, має теми (параграфи). У кожній темі передбачено основний і допоміжний
тексти. Основний текст поділено на логічно завершені частини. Допоміжний текст
підсилює зміст основного і представлений у вигляді рубрик: «Факти», «Для допитливих», «Словничок», «Пам’ятай»,
«Учитель радить», «Лікар радить/застерігає». Це забезпечує належні етапи опрацювання
кожної теми: мотивацію учнів до засвоєння навчального матеріалу, актуалізацію їх
життєвого досвіду, усвідомлення матеріалу, його узагальнення і систематизацію,
застосування знань під час виконання практичних робіт, аналізу навчальних і
життєвих ситуацій.
Таке структурування змісту
підручників підпорядковане основній меті предмета – формування
здоров’язбережувальної компетентності молодших школярів. Саме тому підручники з
основ здоров’я є дієвою і сучасною складовою навчально-методичного комплекту.
Вони спрямовані на реалізацію властивих для них функцій: інформаційну,
розвивальну, виховну, мотиваційну.
Так, мотивації дітей до засвоєння навчального
матеріалу сприяють безпосередні звернення авторів до дітей; спонукання їх до
виконання практичних завдань, правил, застережень, різноманітних порад. Мотиваційна
функція підручників уможливлює формування інтелектуальних почуттів; розвиток
позитивних мотивів навчання, пізнавальних
інтересів школярів.
Інформаційна функції виявляється різнобічно:
через встановлення зв’язків між внутрішнім світом дитини та її поведінкою;
здоров’ям дитини та дотриманням правил здорового і безпечного способу життя;
через прогнозування наслідків учинків; розкриття сутності морально-етичної
поведінки, розкриття сутності цінності здоров’я.
Виховна функція підручників з основ здоров’я
забезпечується відображанням досвіду емоційно-ціннісного ставлення до себе,
людей, довкілля, до своєї здоров’язбережувальної діяльності. Зміст підручників розкриває
школярам ціннісні орієнтири щодо здоров’я і безпечної життєдіяльності. Матеріали
підручників розкривають як світові здобутки, так і реалії українського буття
(факти, ілюстрації, символіка, народні традиції, звичаї, фольклор), що сприяє
патріотичному вихованню учнів початкових класів.
Змістове наповнення підручників спрямоване не
лише на формування здоров’язбережувальних компетенцій. Воно сформоване таким
чином, що сприяє і розвитку загальнопізнавальних можливостей учнів – умінням аналізувати,
порівнювати, узагальнювати, критично мислити тощо.
Для підручників характерні також його змістові
і мотиваційні зв’язки зі змістом інших предметів (фізична культура,
природознавство, читання, громадянська освіта тощо), що забезпечує інтеграцію змісту
цих предметів.
У підручниках надано зразки алгоритмів
формування розумових і практичних умінь і навичок, умінь класифікувати події,
явища, випадки, прийняття рішення тощо, а також уміщено практичні роботи для
самостійного виконання різнорівневих завдань, співпраці з однокласниками та батьками.
Умовні позначення сприяють організації самостійної роботи з навчальною книгою.
Усе це забезпечує реалізацію координуючої та комунікативної функції підручників.
Поділ текстового матеріалу на
основний і додатковий, методичний апарат підручників, зокрема включення до них
різнорівневих завдань, спрямовані на забезпечення диференціації
навчально-виховного процесу. Завдяки цьому забезпечуються навчальні досягнення
учнів відповідно до рівнів, регламентованих чинною програмою.
Усі розділи підручників є наскрізними не лише для
всієї початкової школи, а й для основної. Це дозволяє від класу до класу
нарощувати нові знання, формувати нові здоров’язбережувальні компетенції і
розширювати набуті і застосовувати їх у подібних та змінених навчальних і
життєвих ситуаціях; систематизувати інформацію про базові поняття предмета.
Крім цього, це забезпечує зв’язок між початковою і основною ланками освіти.
Отож, у підручниках «Основи здоров’я» для
учнів початкових класів реалізовано їх функції, що забезпечує реалізацію
компетентнісного підходу в формуванні здоров’язбережувальної компетентності.
Оволодіння здоров’язбережувальними
компетенціями потребує, як зазначено в чинній програмі, багаторазового
вправляння індивідуальної та групової взаємодії. Тому на уроці необхідна
організація практичної, ігрової індивідуальної та колективної діяльності учнів,
що ґрунтується на взаємодії вчителя з учнями і учнів між собою. Цьому сприяють
технологічні характеристики підручників: перевага практичних дій і вправлянь
учнів у засвоєнні навчального матеріалу; зв’язок теоретичних відомостей з
можливостями їх практичного застосування; опора на особистий досвід дітей або
його розширення, збагачення шляхом розповідей, ілюстрацій; тісний зв’язок з
конкретним життям класу; наявність у підручниках інформації, спрямованої на
забезпечення різноманітності поєднання форм організації навчальної діяльності:
спостереження, слухання, розповідь, практичні дії, дослідницькі завдання,
діалоги, інсценізації, ігрові ситуації, парна і групова робота, тренінги; постійне
мотивування дітей до уважного ставлення до свого здоров’я, заохочення успіхів в
опануванні здоров’язбережувальними компетенціями; неперервність впливу на
формування в учнів основних практичних результатів засвоєння
здоров’ябережувальних компетенцій; емоційність змісту підручника.
Отже, технологічний складник
підручників спрямований на уможливлення в процесі опанування основами здоров’я
органічного поєднання знань про здоров’я і безпеку, способів пізнавальної і
здоров’язбережувальної діяльності через засвоєння необхідних навичок, досвіду ціннісного
ставлення до власного здоров’я та здоров’я оточуючих.
Засобами підручників, що сприяють
формуванню здоров’язбережувальної компетентності, виступають різноманітні інформаційні
блоки, правила, приписи, завдання тощо.
Методичний апарат підручників з
основ здоров’я спрямований на реалізацію їх функцій – інформаційну,
розвивальну, мотиваційну й охоплює: звернення авторів до учнів на початку і в
кінці підручників; інформаційні блоки кожної теми усіх розділів; правила
здорового і безпечного способу життя; словники-пояснення окремих термінів; поради
вчителя і лікаря, алгоритмічні приписи, поради; практичні роботи; різнорівневі
завдання, завдання для самоконтролю (запитання, життєві і навчальні ситуації,
творчі проекти); додатковий матеріал; умовні позначення, що орієнтують на
спосіб виконання завдань учнями самостійно, у групі, з допомогою батьків.
Особливе значення має ілюстративне
наповнення підручників. Воно компенсує те, чого не можна висловити словами, що
є обов’язковим з огляду на вікові можливості учнів початкових класів. Ілюстрації
в підручниках виконують різні функції. Так, в одних випадках вони органічно
поєднуються з текстовим матеріалом. Це ілюстрації, без яких текст буде
незрозумілим так само, як незрозумілими ілюстрації без тексту. Таке поєднання
правомірне в усіх темах. Наприклад, в темах «Ріст і розвиток людини», «Правила
особистої гігієни», «Харчування здоров’я», «Емоції та настрій людини» тощо. Особливого
значення ілюстрації мають в підручниках для першого і другого класів.
Ілюстративний матеріал у
підручниках також є засобом інформації. Таку функцію, наприклад, малюнки
виконують у таких темах: «Розпорядок дня», «Права дитини», «Безпека на вулиці»
тощо.
Таким чином, при розробленні підручників
«Основи здоров’я» для учнів 1-4 класів необхідно передбачити:
1) їх відповідність Державному стандарту початкової
загальної освіти і чинної програми предмета «Основи здоров’я»;
2) відбір змісту освіти за програмою предмета
«Основи здоров’я» для кожного класу всіх складових змістової лінії «Здоров’я» з
урахуванням вікових особливостей молодших школярів;
3) науковість і систематичність змісту основних,
додаткових і пояснювальних текстів;
4) спрямованість змісту підручників на забезпечення
компетентнісного підходу, міжпредметних зв’язків;
5) забезпечення наступності змісту предмета за
програмними вимогами від класу до класу початкової школи і між початкової і
основною школою;
6) уможливлення самостійної роботи учня;
7) психофізіологічну комфортність користування
ними упродовж чотирьох років вивчення предмета «Основи здоров’я».
Література
1.
Бойченко Т.Є. Основи здоров’я:
Підручник [для 1 кл. загальноосв. навч. закл.]. Видання 2-е, доповнене / Т.Є.
Бойченко, О.Я. Савченко. – К. : Ґенеза, 2007. – 96 с.
2. Бойченко Т.Є Складові,
чинники здорового способу життя учнівської молоді, методи його формування /
Т.Є. Бойченко // Джерело педагогічної майстерності. Сучасний навчальний заклад
– Школа сприяння здоров’ю: Науково-методичний журнал. – Випуск № 3 (43). – Х. :
ХОНМІБО, 2009. – С. 54-58.
3. Бойченко Т.Є. Формування здоров’язбережувальної компетентності як умова
розвитку обдарованої особистості / Т.Є. Бойченко // Педагогічний вісник. –
2010. – № 3-4. – С. 12-13.
4. Жосан О.Е. Експертиза шкільного підручника:
теоретичний аспект / О.Е.Жосан // Педагогічний
альманах : зб. наук. праць – Херсон :
ПУІПОПК, 2011. – Вип. 12. – С. 54–60.
5.
Кодлюк Я. Підручник для початкової
школи: дидактико-методичний аспект / Я. Кодлюк. – Тернопіль: ТНПУ імені
Володимира Гнатюка, 2009. – 100 с.
6. Кодлюк Я.П. Теорія і практика підручникотворення в початковій освіті:
Підручник для магістрантів та студентів пед. ф-тів / Я.П. Кодлюк. – К.:
Інформаційно-аналітична агенція «Наш час», 2006. С.160-172.
7.
Лукіна Т.О. Якість українських
підручників для середніх загальноосвітніх шкіл: проблеми оцінювання і
результати моніторингу / Т.О.Лукіна. – К. : Академія, 2004. – С. 22-24.
8. Мелешко В.В. Використання навчальної книги як основного засобу
формування ключових компетенцій учнів сільської малочисельної школи / В.В.
Мелешко // Проблеми сучасного підручника : Зб. наук. праць / Редкол. – К. : Пед.
думка, 2008. – Вип. 8. – 544 с.
9.
Семененко І.М. Підручник як засіб
організації навчальної діяльності / І.М. Семененко // Проблеми сучасного
підручника: Зб. наук. праць / Редкол. – К. : Пед. думка, 2008. – Вип. 8. – 544
с.
10. Шамелашвілі Р.М. Підручник для
загальноосвітньої школи як феномен навчально-методичного комплексу та деякі
питання його експертного оцінювання / Р.М. Шамелашвілі // Проблеми сучасного
підручника: Зб. наук. праць / Редкол. – К. : Пед. думка, 2008. – Вип. 8. – С.
8-20.
|
