Четвер, 20.09.2018, 23:56
Вітаю Вас Гість | RSS

Лабораторія менеджменту та підручникознавства

Категорії розділу
Статті [45]
Наукові та науково-методичні статті
Посібники [1]
Навчальні та навчально-методичні посібники з проблем підручникознавства
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Статті

Василенко Н.В. Профільне навчання в сучасній загальноосвітній школі – справа часу та професіоналів

Профільне навчання в сучасній загальноосвітній школі – справа часу та професіоналів

Василенко Н.В., професор кафедри методології

та управління освітою Вінницького ОІПОПП,

д, пед.наук, доценn

Погляд у провадження профільного навчання практика

Зокрема, МОН бачить своє завдання в тому, щоб надалі працювати над вирішенням проблем,  пов’язаних з низькою якістю освіти, малоефективним управлінським апаратом, корупційними практиками в управлінському та навчальному процесах, відірваністю вищої освіти від науки, низьким рівнем оплати праці освітян та науковців, необхідністю скорочення мережі навчальних закладів, недостатнім зв’язком освіти і з ринком праці (Звіт МОН  за 100 днів роботи). 

З цього приводу хотілось би розглянути в який спосіб  МОН має розв’язувати  ці питання та окреслити практичні кроки в умовах впровадження профільного навчання в старшій школі навчального закладу. Міністерство МОН України запропонувало новий проект Концепції профільного навчання в старшій школі (далі Концепція), який ними ж був не прийнятий у вересні цього року. Прикро, але ми мусімо відмітити, що МОН України щодо профільного навчання ні є дієвим тактиком.

На нашу думку, цим МОН України показало, що воно  не впевнено у своїх діях та відвинуло вирішення проблеми профільного навчання на невизначений термін. В сучасних умовах  розвитку освіти в Україні - це не припустимо. Люба Концепція завжди визначає стратегію та специфіку дій. На наш погляд, Концепція профільного навчання в старшої школі (проект 2014 р.), далеко не нова, як і питання, яке розглядається. Можна відмітити, що вона посилила концептуальні засади попередніх концепцій профільного навчання в старшій школі (1993, 2009, 2013років) і внесла, навіть,  деякі уточнення щодо право вибору варіантів профільного навчання самім навчальним закладом. Взагалі для користі справи, на нашу думку, Концепцію (новий проект 2014 року) можна взяти за основу підготовчої роботи близької перспективи розвитку профільної освіти 2014-2018 рр. (2018-2019 н. р. ІІ ступень ЗНЗ завершує навчання за новими програми).

Поки 2019-2020 н. рік визначено роком впровадження профільного навчання в старшої школі всіх типів ЗНЗ.

На жаль, кожне нове керівництво МОН намагається внести своє бачення проблеми, цім самим погіршують умови реалізації Концепції профільного навчання. Ні жодна попередня  Концепція,  зокрема  і новий проект ( 2014 р.)  не зазначили: частку, насамперед держави у питаннях, хоча б, поетапного фінансування щодо: іншого механізму оплати праці педагогів, зокрема і системи заохочування,  (навчальне навантаження, зокрема і в умовах дистанційного та індивідуального навчання), керівників ЗНЗ (особливі умови їх атестації та атестації навчального закладу при умові забезпечення високих результатів якості освіти), матеріально-технічної бази сучасного навчального закладу, зокрема і дистанційного навчання; гарантій  перманентної підготовки педагогів та їх керівників до профільного навчання в умовах післядипломної освіти. Також хотілося відчути (а не просто прочитати в тексті Концепції) роль МОН, обласних та міських департаментів у створенні сучасних умов науково-методичного супроводу профільного навчання в старшої школі .

Розглянемо це питання поетапно.

1. Спочатку проаналізуємо законодавчу базу розвитку освіти в Україні, зокрема і профільного навчання. Привертаю увагу,  всіх зацікавлених в обговоренні цього питання до чинної бази розвитку освіти 11-річної школи, визначеним Законом України «Про освіту», зміни від 10.07.2010 р. №2442), зміни якого знайшли своє відображення в Базовому компоненті дошкільної освіті (наказ МОН  від 22.05.2012 № 615);  Державному стандарті початкової загальної освіти (Постанова КМУ від 20 квітня 2011 р. № 462 ), Державному стандарті базової і повної  загальної середньої освіти (Постанова КМУ від 23 листопада 2011 р. № 1392), Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (Указ Президента 2013 р.) та ін., які закріпили європейський вимір освіти в умовах компетентнісного підходу та впровадження профільного навчання в старшої школі всіх типів ЗНЗ.

Законодавча база унормована щодо переходу до профільного навчання в ЗНЗ, підтвердженням цього є Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року.

Вона дозволяє осучаснити принциповий підхід для освітньої шкільний системи впровадження профільного навчання, але тільки на ближню перспективу на період до 2021 року. Концепція  не зазначає перспективу розвитку профільної школи на майбутнє. 

2.Концепція враховувала європейський досвід розвитку освіти, який  зазначив, що освіта є профільної та відображає специфіку розвитку кожної конкретної держави. Зміст профільної освіти навчального закладу зазначається типовими навчальними планами, які також мають інваріативні та варіативні складники. Інваріативна складова визначає фіксовану кількість обов’язкових навчальних предметів, як варіант в європейських школах вона має від 3-8 предметів. 

У Концепції профільного навчання в старшої школі (проект 2014 року) пропонується 10 обов’язкових фіксованих предметів, які мають забезпечити профільний рівень навчання учнів 10-11 класів. Ефективність цього рішення покаже  практика.  

Варіативна складова визначає широкий спектр спецкурсів, факультативів, гуртків, що забезпечує та пропонує навчальний заклад для вибору учням та їх батькам, яка складається з обов’язкової та вибіркової частини, право вибору яких, в основному,  надається навчальному закладу.

Держава має гарантувати наявність варіативної складової у кожному навчальному закладі, гарантом цього повинен стати МОН України.

Ця теза ніяк не відображена у Концепції взагалі.

Профільне навчання має задовольняти потреби громади, учнів та батьків, навчальний заклад має надавати  ним освітню послугу (за рахунок бюджетних,  позабюджетних та   інших коштів),  які передбачають обов’язково  зміни потреби ринку держави.

Ця теза ніяк не відображена у Концепції взагалі.

3.Вивчення та проведення кореляційного аналізу впровадження вітчизняного досвіду з профільної освіти дав можливість виокремити та встановити загальні риси розвитку профільної освіти в Україні.  По-перше, навчальні заклади, які працюють за рівнями профільного та поглибленого навчання мають ціннісну місію та вищий  рівень якості освіти, які  забезпечують,  в основному, рівний доступ до якісної освіти.

Фокус та ТСН (2014 року) визначили 50 кращих шкіл України, які всі мають профільне спрямування.

Постійно вивчаючі коментарії до впровадження профільного навчання, я декілька разів зустрічала тези, суть яких, що «спочатку  - профільне навчання, а потім потрібно братися до допрофільного навчання», «відбір учнів та педагогів» це ще більше напускає «туману» щодо впровадження профільного навчання.

На мою думку,після ознайомлення з «архітектурою» структури профільної освіти,  автори таких тез змінять свою думку на професійну.

По-друге, відпрацьована система профільної освіти в ЗНЗ, які впроваджують профільне навчання, яка обов’язково поєднує  наступність компонентів від початкової до старшої школи та визначає таку структуру: профільний інтерес (1-4 кл., початкова школа); профорієнтаційна мотивація (7-8 кл., основна школа);  допрофільна підготовка  (8-9 кл., основна школа ); профільне навчання (10-11 кл., старша школа). Кожний компонент має свої особливості та обов’язково забезпечує наступний етап щодо підготовки впровадження профільного навчання, в основі якого лежать управлінські моніторингові дослідження (відслідкування  результату) з своєчасною корекцією навчальним закладом. Нехтування моніторингом в управлінні профільної освіти приводять к тому, що  недостатньо проявляються переваги профільного навчання  у старшій школі, а, як зазвичай, на практиці вони плануються так,  щоб не зруйнувати звичайну школу.

4.Враховуючі оновлення Концепції, вона має та враховує право вибору навчального закладу варіанту профільного навчання. Цей процес потребує і час (для кожного ЗНЗ вин різний), і професійні знання, і управлінські вміння та особистісні якості  всіх учасників профільного процесу.  Це особливе мистецтво, результат якого залежить від якісного виконання кожного учасника своєї ролі, це колективна творча праця. Тоді і буде всім цікаво, не обтяжливо і корисно. Як це досягнути справа кожного педагогічного колективу. А на справді має відбуватися наступне. Досвід та практика показали, що завершення початкової школи поєднується з інформацією класовода (інформація узагальнюються з психологом), які інтереси сформувалися у учнів продовж навчання в 1-4 класах. Ця інформація має бути врахована, по можливості,  при формування 5-х класів та доведена до батьків та вчителів, працюючих у даному класі.  

На другої ступені навчання у 5-7 класах продовжується вивчення профінтересов учнів, до роботи залучаються психолог, батьки, представники громади. Навчально-виховний процес відбувається на основі проблеми школи і це має бути враховано  в змісті навчальних предметів та позакласної роботі. На цьому етапі можуть бути ефективні гуртки та різного спрямування позакласні заходи з батьками, співпраця з іншими навчальними закладами.

Організація допрофільного навчання у 8-9-х класах має бути організована в різних формах навчання.  Це можуть бути  поглиблене вивченні предметів, короткотермінові курси за вибором, факультативи, різновікові гуртки за інтересами та ін. Здійснюються співпраця з ПТУЗ та коледжами, яка завершується, за бажанням учнів та їх батьків, поєднанням ДПА з вступними іспитами до цих закладів.  Важливий постійний професійний психологічний супровід. Психологічно важливо чітко уяснити, що доступність тієї чи іншої форми профільної освіти не має визначатись матеріальним статком родини, але є прямо залежною від реальної здатності випускника основної школи до тієї чи іншої програмної діяльності. Початком дійсно реальної профільної старшої школи має постати суспільне усвідомлення, що випускників 9-го класу чекає не просто перехід до 10-го класу, а вступ до того чи іншого закладу для старшокласників (профільний чи професійний навчальний заклад) з трирічним циклом навчання як мінімум. При цьому важливо і в начальному закладі створити профільний 10-й клас, який за змістом профільного навчання надасть можливість за результатами НЗО продовжити навчання в коледжі або ВНЗ.

5. Для успіху вибору профілю потрібно керівнику володіти різними видами управлінської комунікацією для формування спільної єдиної думки всіх учасників освітнього профільного процесу, створити умови для впровадження профільного навчання починає від побудови системи профільної освіти, яка повинна включати цінності, місію та  імідж навчального закладу; методику творчої активності особистості в умовах проектної діяльності; механізми залучення різних ресурсів для розвитку сучасної матеріально - технічної бази; технологію заохочення всіх учасників навчального процесу тощо. Керівники профільного навчального закладу повинні оволодіти соціокомунікативної компетентністю, цім самим забезпечити розвиток професійної  компетентності педагогів та формування ключових компетенції учнів. 

Вчитель має  бути спеціалістом нового формату, використовуючи досвід роботи у старших класах за програмами поглибленого та профільного вивчення всіх шкільних дисциплін. Головним чинником як був, так і залишається рівень володіння педагогом сучасним науково-практичним змістом своєї дисципліни.

Як би не ставилися ми до підготовки та перепідготовки керівних і педагогічних кадрів для старшої школи у системі післядипломної освіти, вони повинні здійснюватися, враховуючи перспективи розвитку світової освіти до 2030 року. 

До підтвердження думки привожу матеріали дослідження. У розпорядженні "Комерсант" виявилися результати дослідження "Перспективи розвитку освіти до 2030 року", підготовленого експертами Всесвітнього саміту з інновацій у сфері освіти. Автори роботи дійшли до висновку, що в найближчі роки "систему освіти очікують кардинальні зміни". Так, держкошти перестануть бути головним джерелом фінансування освітнього процесу, а англійська мова перетвориться на міжнародну мову освіти подібно середньовічної латині. Викладачам при цьому доведеться відмовитися від традиційної ролі лектора - вони стануть наставниками, які будуть допомагати молоді самостійно шукати необхідну інформацію. Дослідження спирається на результати опитування, яке проводилося з 3 червня по 30 червня 2014 серед учасників Всесвітнього саміту з інновацій у сфері освіти (WISE). Це впливове міжнародне співтовариство експертів, учасники якого ставлять метою просування нових підходів у сфері освіти. В опитуванні брали участь 650 експертів WISE, що представляють освітній сектор, НКО, державні відомства і великі компанії. Опитані зійшлися в думці, що вже в найближчі роки звичну систему освіти "очікують кардинальні зміни". Так, більшість експертів вважають "вичерпав себе" традиційний підхід, коли для всіх учнів передбачений стандартний навчальний план. 83% учасників опитування впевнені, що процес навчання стане більш індивідуалізованим. На їх думку, повністю зміниться і роль учителя-лектора. Оскільки вчитель не може зрівнятися з інтернет-енциклопедіями, в найближчі роки він трансформується в наставника, "організатора навчання". "Бібліотекар не зобов'язаний знати вміст всіх книг, - каже професор Американського університету Джон Махаффі. Так і вчителі - вони будуть з'ясовувати ваші потреби, інтереси і цілі і допомагати вам в їх реалізації". "Аудиторні заняття перетворяться на загальні обговорення, під час яких учні зможуть обмінюватися ідеями та думками під керівництвом досвідченого організатора", - каже колишній прем'єр-міністр Австралії Джулія Гіллард. Зміниться і сама школа - в освіті стануть активно використовувати онлайн-ресурси та технології мережевого спілкування. "Місцеві та глобальні соціальні" мережі навчання "дозволять об'єднати учнів, вчителів та репетиторів, онлайн-контент з джерелами знань і навіть роботодавців", - упевнений ад'юнкт-професор Міжнародної бізнес-школи Хульта професор Язар Джаррар.

Роль шкіл полягатиме в забезпеченні якості, контролі дотримання стандартів та організації процесу навчання, зокрема і профільного навчання.

Крім того, експерти відзначають, що у традиційної школи є важлива цінність - вона не просто дає знання, але і допомагає в спілкуванні. Всі опитані погодилися з обов'язковістю безпосереднього контакту для комплексного освіти. Але освітній заклад майбутнього перетвориться на "особистісний  простір, в якому процес навчання ведеться самими учнями", упевнений професор Школи освіти, комунікацій та мовознавства при університеті Ньюкасла (Великобританія) Сугата Мітра. Очікується, що англійська мова стане міжнародною мовою освіти подібно середньовічної латині. "Можливо, що з посиленням впливу Китаю на міжнародній арені китайська мова стане конкурентом, - каже лінгвіст і філософ Ноам Хомскій.- Але це може відбутися тільки в далекому майбутньому, а поки домінувати буде англійська мова". 70% опитаних вважають, що державні кошти перестануть бути головним джерелом фінансування освіти - старша школа і вузи будуть фінансуватися приватними компаніями або сім'ями. Навчальні плани будуть складатися з урахуванням здатності до працевлаштування, що, побоюються експерти, неминуче "поставить під сумнів необхідність вивчення деяких дисциплін". "Я згоден з думкою, що ключовими змінами в освіті стануть індивідуалізація, зміна основного джерела знань і компетенцій з учителя на онлайн-простір, - заявив" Комерсант "директор Інституту освітньої політики" Еврика "Олександр Адамскій.- При цьому найважливішими результатами освіти неминуче стануть особисті навички, а академічні знання відійдуть на другий план ". Експерт упевнений, що глобальні міжнародні тенденції зустрічатимуть серйозний опір: "Ми бачимо тотальну централізацію управління і ресурсного забезпечення - аж до уніфікації підручників та освітніх програм". "У сучасному світі знято основне обмеження для освіти, яке було актуальним ще 20-25 років тому, - доступ до інформації, - прокоментували" видання "дослідження в МОН.- Сьогодні трансляція жорстко зафіксованого обсягу знань за підручниками йде в минуле.

 І тому ми маємо можливість сфокусуватися на іншій задачі освіти: навчити, як цією інформацією користуватися. Завдання педагога в такій ситуації - забезпечити правильне формування уявлення щодо навчання за відповідними галузями  знань ".

6. До умов реалізації Концепції,  на нашу думку, потрібно надати повноваження суб’єктам профільного навчання це і було гарантом щодо їх реалізації та визначити частку їх виконання, зокрема і державою.

Неодмінними умовами успішної реалізації Концепції є такі

 (їх потрібно визначити в часі, ресурсах та відповідальних. Як варіант, це можуть бути конкретні, дієві, зрозуміли заходи з великою відповідальністю щодо їх виконання всіма структурами управління:

1. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення профільної освіти у розмірі, необхідному для реалізації завдань профільної освіти, включаючи оплату праці працівників, витрат на придбання навчальних посібників, технічних засобів навчання, витратних матеріалів тощо (2015 рік, держава, МОН).

Наявність висококваліфікованих кадрів, матеріально та морально вмотивованих до роботи у профільній старшій школі (2015-2018 роки, спільна діяльність закладів ППО та навчальних закладів).

 3. Сформованість у масштабах країни  раціональної мережі різнотипних загальноосвітніх навчальних закладів і освітніх структур (з відповідною навчально-матеріальною базою і кваліфікованими педагогічними кадрами), здатної повноцінно реалізувати ідею профільного навчання, забезпечити  його високу якість і доступність для кожного учня, де б він не проживав (2015 рік МОН, поетапно 2015-2018 роки за вибором обласних та міських департаментів освіти і науки).

   4. Наявність необхідної нормативно-правової бази, яка охоплює всі питання й особливості профільного навчання, зокрема, фінансування загальноосвітніх навчальних закладів та інших структур, що його здійснюють, особливо тих, що функціонують у сільській місцевості; оплати праці фахівців, які не є працівниками загальноосвітніх навчальних закладів, але залучені до викладання окремих навчальних предметів і курсів; визначення правового статусу всіх закладів освіти, які здійснюють профільне навчання; передбачення права загальноосвітнього навчального закладу самостійно формувати навчальний план відповідного профілю, тощо (2015 рік держава, завершення проекту 2018 рік,  МОН).

    5. Розроблення та затвердження нормативно-дидактичного забезпечення профільного навчання, зокрема:

нормативного документа з розподілом кількості годин для вивчення базових навчальних предметів на рівні стандарту та на профільному рівні за роками навчання;
навчальних програм з кожного базового навчального предмета для обох рівнів;
навчально-методичного забезпечення профільних і непрофільних навчальних предметів;
навчально-методичного забезпечення різнопрофільних спеціальних курсів (навчальна програма, посібник для учнів, методичні рекомендації для вчителів);
навчально-методичного забезпечення факультативних курсів;
інструктивно-методичних рекомендацій для керівників органів управління освітою та навчальних закладів з організації профільного навчання;
системи дистанційного навчання профільних предметів і курсів за вибором у масштабах країни (поетапно 2015-2018 роки, інститут інновацій та змісту освіти, ІППО, за вибором навчального закладу).

      6. Створення наукового супроводу профільного навчання у вигляді нових методик і технологій навчання, узагальнення і впровадження світового й вітчизняного педагогічного досвіду, побудови оновлених моделей організації профільного навчання, дидактико-методичного і матеріально-технічного забезпечення навчального процесу в старшій школі (поетапно 2015-2018 роки, інститут інновацій та змісту освіти, ІППО, за вибором навчальних закладів).

       7. Здійснення допрофільної підготовки у всіх загальноосвітніх навчальних закладах, які забезпечують базову загальну середню освіту. Основним її результатом має бути сформована готовність учнів до усвідомленого визначення подальшої профілізації навчання, що ґрунтується на даних, здобутих у процесі всебічної психодіагностики учня, моніторингу його успішності, системної профорієнтаційної і профконсультаційної роботи тощо (2017-2018 роки,  обласні та міські департамент освіти і науки, навчальні заклади).

       8. Забезпечення підготовки педагогів до ефективної роботи в умовах профільного навчання шляхом організації у різних формах масштабної роботи з підвищення їхньої методичної й предметної компетентності щодо навчання профільних предметів, викладання спеціальних і факультативних курсів, реалізації завдань допрофільної підготовки, а також із формування готовності керівних кадрів освіти до ефективної організації профільного навчання (2015-2018 роки, ІППО). 

Отже, кожний учасник освітнього профільного процесу в решті-решт повинен зрозуміти, що  Концепція профільного навчання в старшої школі (проект МОН, 2014 року) визначає тільки специфічний засіб розуміння, основну точку зору всіх її учасників, конструктивні принципи у  видах особливої професійної діяльності; комплекс різних поглядів, пов’язаних меж собою та слідуючи один із одного; пропонує  шляхи  вирішення визначеного загального завдання. Наступним етапом є побудова Концепцїї  профільного навчання в старшої школі навчального закладу, яка  повинна визначати  стратегію конкретних дій навчального закладу. На сегодні є великою проблемою у створенні такої  професійної Концепції, насамперед, це залежить від прийняття МОН змісту нової редакції Концепції  профільного навчання в старшої школі  та від повноважень її реалізації на місцях.

Підсумовуючи можна зробити висновок, що МОН задекларувало, в основному, свої наміри та надала дозвіл кожному окремому керівнику школи організувати можливий варіант профільної старшої школи за потребами громади, учнів та їхніх батьків шляхом надання освітніх послуг навчальним закладом. В той же час поклала відповідальність за професійність вибору варіанту структури профільної освіти як гаранту рівного доступу до якісної освіти всім учасникам освітнього процесу навчального закладу. Вирішення цього завдання залежить від часу та покладається на професіоналів.

Категорія: Статті | Додав: Олександр (19.10.2014)
Переглядів: 884 | Рейтинг: 4.5/2
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук