Середа, 21.11.2018, 14:23
Вітаю Вас Гість | RSS

Лабораторія менеджменту та підручникознавства

Категорії розділу
Статті [45]
Наукові та науково-методичні статті
Посібники [1]
Навчальні та навчально-методичні посібники з проблем підручникознавства
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Статті

Василенко Н.В. Опорна школа: панорамний погляд на проблему

Василенко Н.В., професор кафедри управління та адміністрування КВНЗ

«Вінницька академія неперервної освіти»,

д. пед. наук, професор

Дорога мудрости длинна – пройдет немалый срок,

Пока от головы она дойдет до рук и ног.

Фирдоуси

Опорна школа: панорамний погляд на проблему

          Цього року на шкільну освіту чекають кардинальні реформи, особливо в сільській місцевості.

Точка зору влади

  «Зараз нам необхідно турбуватися саме про середню школу», – сказав А.Яценюк. — Саме для того, щоб середня освіта стала якісною, уряд запропонував новий проект опорних шкіл. Це нова система якісної освіти для дітей, які навчаються в маленьких містечках та селищах. Створюється система, де базова школа  буде мати  інвестиції в навчання і якісні знання».

Точка зору Міністерства освіти і науки України

Міністерства освіти і науки України планує створити систему опорних шкіл. Опорні школи створюватимуть у рамках децентралізації освіти та оптимізації мережі шкіл. Об’єднані громади самостійно визначатимуть структуру навчальних закладів. Про це в інтерв’ю Громадському радіо повідомив заступник міністра освіти і науки Павло Хобзей.

«В Україні сьогодні відбувається процес децентралізації. Ми вже давно говорили про освітні округи. Те, що раніше було освітнім округом, зараз є об’єднаною територіальною громадою. Ці громади є різної величини. Йдеться передусім про сільську місцевість. Ми вибираємо певну школу, даємо їй певні критерії, а школи, що є навколо неї, стають її філіями. Призначається один директор. Для цього у нас існують інвестиційні програми, які допоможуть створити хорошу матеріальну базу. В бюджеті цього року закладено 200 млн. грн для інвестування пілотних опорних шкіл», — говорив П.Хобзей.

Обговорення проблеми: аналіз стану розкриття проблеми

          Як бачимо, сьогодні політичні методи роботи щодо регіональної освіти, що представлені вище,  обмежені двома крайнощами – нереалістичними обіцянками і нехтуванням розв’язання складних питань. Причиною цього є відсутність ефективних інструментів для розв’язання проблеми, зокрема і наукових. Почнемо з аналізу такого ефективного наукового інструменту, як «ключові слова», які некоректно використані  представниками держави та МОН України для розкриття проблеми. Логіка різночитання та розуміння ключових слів, які вживають офіційні особи,  заважають зрозуміти предмет вирішення проблеми.                   

            Ключове слово — слово або сталий вислів, які мають істотне смислове навантаження, що використовується для вираження деякого аспекту змісту документа (Вікіпедія:  uk.wikipedia.org/wiki). Вони можуть служити або ключем, або предметом узгодженості механізмів впровадження кардинальних змін реформ в освіті під час пошуку відповідей на вирішення проблеми. Для підтвердження думки наведемо спочатку перелік ключових слів, які використані офіційними представниками.

Перелік ключових слів: шкільна освіта, кардинальні реформи, середня школа, якісна освіта, новий проект опорних шкіл,  система,  базова школа, система опорних шкіл, процес децентралізації, освітні округи, об’єднання  територіальної  громади, певні критерії, один директор, інвестиційні програми, пілотні опорні школи.

Насамперед ми маємо з’ясувати поняття «децентралізація», «територіальна громада», «освітні округи», «система опорних шкіл», від розуміння яких буде залежить отримання оптимального рішення для покращення узгодженості механізмів впровадження державної освітньої програми  на регіональному та місцевому рівнях.

Децентралізація — процес перерозподілу або диспергування функцій, повноважень, людей або речей від центрального управління (Вікіпедія:  uk.wikipedia.org/wiki).

В сучасних умовах процес децентралізації включає більш політичні питання, при цьому вирішення  адміністративної   сторони освіти залишається майже поки без змін. На сьогодні територіальна та функціональна  децентралізація в умовах освіти не може забезпечити «нове державне управління» територіа́льної грома́ди, яке було представлено як децентралізація, предметне управління, тому шляхи передачі повноважень на прийняття рішень  МОН до регіональних департаментів освіти майже не відбувається. Незавершеність адміністративної  сторони децентралізації заважає прийняттю  ефективного управлінського рішення на місцях, зокрема і в територіальній громаді щодо закриття навчальних закладів або надання ним іншого статусу .

Територіа́льна грома́да — жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр (Вікіпедія:  uk.wikipedia.org/wiki). Основними її ознаками є спільні територія існування, інтереси у вирішенні питань життєдіяльності, соціальна взаємодія в процесі вирішення цих інтересів, психологічна самоідентифікація кожного члена з громадою, комунальна власність, сплачування комунальних податків .

Така територіальна освітня система тільки тоді буде ефективною й забезпечить освіту високої якості, коли з найбільшою можливістю задовольнятиме потреби соціального замовлення.

Тому з'являється необхідність продовжити упровадження освітніх округів як прояву нового підходу до управління якістю освіти й розвитку середньої освіти на місцевому рівні: безпосереднього управління діяльністю загальноосвітніх навчальних закладів, створення умов оптимального функціонування та розвитку закладів освіти.

Освітній округ —один із прикладів горизонтальної форми самоврядування та кооперації в освіті. Межі освітнього округу не обов'язково повинні співпадати з адміністративно-територіальним розподілом міста (Вікіпедія:  uk. wikipedia. Org /wiki). На практиці, в умовах децентралізації,  вони повинні співподати! Незавершеність адміністративно-територіальної реформи не дасть можливість змінити ситуацію шляхом формування освітніх округів та регіонального освітнього простору для забезпечення якісних освітніх послуг.  

Територіальну громаду можна розподілити  на один або декілька освітніх округів, до складу яких повинні входити дошкільні, загальноосвітні, позашкільні навчальні заклади, філії школи юних математиків, юних філологів, відділення центру розвитку обдарованої молоді тощо, а також за згодою - заклади культури та вищі навчальні заклади. Центрами освітнього округу є опорні загальноосвітні навчальні  заклади, дошкільні заклади освіти та ін. Вони діють на підставі Положення про опорний заклад освітнього округу. Управління освітнім округом здійснюється на колегіальних засадах координаційною радою освітнього округу, до складу якої входять представники управління освіти та навчально-методичного центру, керівники всіх суб'єктів освітнього округу, представники громади та батьків. Науковий, навчально-методичний, психолого-педагогічний супровід діяльності освітніх округів здійснює відповідна сервісно-ресурсна методична служба громади.             

Отже, сьогодні найактуальнішою є проблема доступності до якісної освіти. Єдиний засіб зробити якісну освіту доступною — це відмовитись від думки створення біля кожного будинку своєї школи. Повинні бути базові опорні заклади, де зосереджені сучасні освітні ресурси, яких немає в окремо розташованій школі. А освітній округ — один із можливих варіантів в освітній мережі певного розміру створити необхідні й достатні умови для отримання освіти того чи іншого змісту і рівня.

Тому одним із критеріїв підбору територій для об'єднання в освітні округи повинен бути  критерій забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіма учасниками освітнього процесу шляхом надання повноти якісних освітніх послуг.

Тобто на території освітнього округу повинно бути все, що потрібно для якісної освітньої системи, починаючи від дошкільних установ, опорних та професійних навчальних закладів та вищими навчальними закладами. При цьому звільнення та перерозподіл ресурсів між освітніми закладами повинні сприяти створенню нових освітніх можливостей, зокрема і розвитку матеріально-технічної бази відповідно до сучасних вимог.

Отже, округ не може створюватись як реакція на погіршення стану, як «удосконалення» старої системи. Його створення повинно бути орієнтоване на модернізацію та підвищення  якості освіти в умовах 12-річної школи.

 Головна мета 12-річної школи — підвищення якості освіти та її відповідність сучасним стандартам на основі ефективного використання потенціалу ресурсів кожного навчального закладу, координації та консолідації зусиль усіх суб'єктів освітнього округу на базі опорних та базових профільних шкіл.  З’ясуємо співвідношення  базової та опорної школи.  Опорна школа є базовим навчальним закладом з організації різних напрямів профільної роботи в регіоні;  у практичній діяльності розрізняють опорну школу з питань військово-патріотичного виховання; опорну школу з питань художньо-естетичного виховання тощо; опорну школу освітнього округу. У сільській місцевості  опорна школа входить до складу освітнього округу. Отже, опорна школа має бути локальним базовим майданчиком по забезпеченню якісних освітянських послуг.

Основні завдання базових (опорних) шкіл визначив Прем’єр – міністр Арсеній Яценюк: «Створюється система, де базова школа має інвестиції в навчання і якісні знання. Це означає, що в такій школі безкоштовний Інтернет, в таку школу купуються нові класи фізики, математики, хімії, біології. У такій школі є мультимедійний комплекс, відправляються кошти на ремонт спортивних залів і кабінетів, проводяться заходи з енергоефективності —пластикові вікна, утеплення школи». Але ніхто не піднімає питання про керівні та педагогічні кадри: про це маємо подбати  у першу чергу.

 Щодо профільних шкіл думка складається неоднозначно, а саме:

1. Опорна профільна школа - створюється на базі загальноосвітніх базових навчальних закладів I - III, II - III чи III ступенів, що мають  необхідну архітектурну доступність, матеріально-технічну базу, кадрове  забезпечення та розташована в межах територіальної доступності для  учнів сусідніх закладів освіти.

2.Опорна школа – це не нове поняття. Завжди вважалося на практиці, що опорна школа – це школа, що досягла результатів у навчально-виховному процесі, де працює творчий педагогічний колектив, що впроваджує в свою роботу інноваційні форми і методи діяльності.

3. Як правило, опорні школи – це кращі школи мікрорайону або так званого "куща", які мають виконувати  функції ресурсного центру освітнього округу.

Опорна школа як ресурсний центр – це можливість ефективного використання та розвитку сильних сторін окремих навчальних  установ; побудова відкритих систем освітніх установ; реальний шлях створення рівних можливостей для отримання якісної освіти.

   4. ЗМІ наввипередки коментують "реформаторську" ідею створення опорних шкіл. Позитивному впливу  навіть піддалися деякі представники експертного середовища, які заслуговують повагу.

Тож у котре задаю собі таке питання: "А яку із численних і гострих проблем української шкільної освіти вирішує створення "острівців щастя" - опорних шкіл?" Й відповіді на це питання не знаходжу. Можливо, його знаєте ви ? (І.Лікарчук).

 Я б  додала ще  до цього своє запитання: «Хто має  працювати у цих "острівцях  щастя"  опорних школах»?

Наприклад, у Вінницькій області планується, що таких опорних навчальних закладів буде від 3 до 5, а рішення про місце створення опорних шкіл прийматимуть територіальні громади, які ще на сьогодні не сформовані.                 Нагадаємо, опорні навчальні заклади формуватимуть на місцях за результатами конкурсів.  «Це може бути невелике містечко. Але за нашими вимогами мінімальна кількість учнів у головній школі має складати не менше 360 осіб», – зазначив П.Хобзей.

А якщо у більшості шкіл Вінницької області мінімальна кількість учнів у головній школі складає в основному 240 учнів ?Як бути в такому випадку? Хто має прийняти рішення?

МОН України планує створить систему опорних шкіл. Чи може бути створена система опорних шкіл у територіальної громаді?

Систе́ма (від дав. –  гр. σύστημα –  «сполучення», «ціле», «з'єднання») –  множина взаємопов'язаних елементів, що взаємодіє з середовищем як єдине  ціле  і відокремлена від нього (Вікіпедія:  uk.wikipedia.org/wiki).

У системному аналізі використовують різні визначення поняття «система». Зокрема, за В.М. Сагатовськимсистема– це скінченна множина функціональних  елементів  й відношень  між ними, виокремлена з середовища відповідно до певної мети в межах визначеного часового інтервалу.

Якщо узагальнити,то певно мається на увазі про системний підхід щодо створення опорних шкіл як базового суб’єкта освітнього округу, які мають бути виокремлені із середовища територіальної громаді  відповідно до певної мети (забезпечення рівного доступу до якісної освіти учасниками освітнього процесу)  в межах визначеного часового інтервалу (який, на жаль, чітко не визначено). Розглянемо точку зору офіційної особи з питань розвитку регіональної освіти. 

Коментар директора Департаменту освіти й науки Вінницької обласної держадміністрації І.Д. Івасюка: запитання та відповіді.

    В області 159 малокомплектних шкіл, де навчаються до 40 учнів, і 27 шкіл, у яких – до 10. Протягом року закриють усі мало чисельні навчальні заклади. Кошти витрачаються не на освіту, а на приміщення. В таких закладах утримання одного учня обходиться у 15 тисяч гривень, тобто у п'ять-сім раз дорожче, ніж у звичайній.  

  Найбільше малокомплектних шкіл у Могилів-Подільському, Немирівському та Погребищенському районах. Чим це обумовлено?

  Раніше в цих районах були крупні підприємства та колгоспи, що за власні кошти будували величезні школи в кожному селі. Тепер в ці школи ходить мало дітей. Молодь виїхала, народжуваність у селі низька.

 Сільські громади забороняють закривати школи, бо вважають їх освітньо-культурним осередком. Як переконати ?

 Цим займаються районні відділи освіти. Спілкуються насамперед з головами сільрад. Якщо потрібно, виступають на зборах села. Найбільше батьки переживають не за освіту, а за те, що дитині доведеться їздити. Тут вже треба визначитися, яка освіта треба малечі. Один-два вчителі, які ведуть усі шкільні предмети, не можуть дати дітям повноцінні знання. Учні малокомплектних шкіл жодного разу не перемагали в предметних олімпіадах. І середній бал ЗНО у них один з найнижчих в області.

 Якість освіти у сільській школі низька через брак фахівців чи недостатність позашкільної освіти і відсутність репетиторів?

 Навчальний процес включає в себе і шкільну, і позашкільну освіту. В школах, де навчається менше 40 дітей, немає можливості залучити на 2 години викладачів фізики, хімії, біології. Там один учитель викладає кілька предметів. Тому рівень знань у школярів недостатній. Позашкільна робота практично відсутня, гуртки не ведуться.  Учні  не мають можливості розвиватись всебічно.

 Досвід створення освітніх округів Україна переймає у Польщі. Як працює ця система у сусідній країні?

 У Польщі опорні школи є не тільки центром освіти, але й культури. Дитина знаходиться там цілий день. Зранку — навчання, після обіду — позашкільна робота. В перспективі й у нас школярі будуть навчатися і займатися в гуртках у школі протягом дня. На Вінниччині буде 141 освітній округ з опорними школами, в які учнів довозитимуть з навколишніх сіл. Зі шкільними автобусами постійні проблеми, є дуже старі. Деякі вирішили перевіряти щодня перед виїздом. Губернатор дав доручення звернути увагу на рівень підготовки водіїв та їх зовнішній вигляд. Забезпечення шкільними автобусами становить 97 відсотків.

Непопулярна точка зору на опорні школи: репліки та коментарі

…….«Учні 5-х класів і старші вище зможуть їздити у школи шкільними автобусами», — говорить Міністр освіти  С.Квіт.  

Коментар практика . За словом практика, не тільки початкова  школа, але і основна школа (5-7класи), яка може бути філією,  повинна бути наближена до місця проживання дітей, а учні 8-11 класів  зможуть їздити до місця навчання автобусами.

……….. «Сума складатиме від 3 до 5 млн грн на одну школу. Ми хочемо давати грант тим школам, які подадуть кращий проект розбудови шкільної системи у своєму районі. Ці кошти мають бути витрачені на шкільні автобуси, лабораторії, енергозберігаючі технології, навчання вчителів», — говорить заступник міністра П. Хобзе.

            Коментар практика. Потрібно розмежувати обов’язки держави, органів освіти та громади. Держава має передбачити в умовах децентралізації, використання нової системи оподаткування прозоро і ефективно та надати можливість кожному члену громади вирішити хоча б 2 види податків, спланувати на розвиток галузі, зокрема і освіти,  яку вони вважають для себе або громади пріоритетною. Чим більше буде бажаючих перерахувати кошти на розвиток освіти, конкретно і на певний навчальний заклад, тим кращі будуть результати розвитку навчального закладу. Це надасть можливість скасувати норму «збору коштів з батьків на нужди навчального закладу». Для навчального опорного закладу працювати над підвищенням якості освіти буде додаткової мотивацією.

……….. «Ремонт доріг та забезпечення автобусами, витрати на них  - справа держави та громади», — про першочергове вирішення цього питання ніхто не говорить.

      Коментар практика. З цього потрібно починати вирішення проблеми створення опорної школи. Кошти на освіту не повинні передбачати витрати на  підручники, шкільні автобуси та енергозберігаючі технології, вони повинні бути спрямовані тільки безпосередньо на навчання учнів та вчителів.

Найпоширеніша точка зору: непопулярні кроки: влади обіцяє…

Влада обіцяє забезпечити підвезення дітей до місць навчання. Цього року на шкільну освіту чекають кардинальні зміни, особливо в сільській місцевості. Планують об'єднати малокомплектні навчальні заклади докупи і створять 100 опорних шкіл. В опорній школі буде один директор, проте місць (будівель) для навчання може бути кілька – в кількох селах. На об'єднання уряд виділяє у 2016 році 200 млн. грн. Про це в традиційному щонедільному телезверненні розповів Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. У 17 тисячах шкіл знання отримують близько 4 млн. учнів, учителів – майже півмільйона. «Саме для того, щоб середня освіта стала якісною, уряд запропонував новий проект опорних шкіл. Це нова система якісної освіти для дітей, які навчаються в маленьких містечках та селищах. Створюється система, де базова школа має інвестиції в навчання і якісні знання. Це нормальні умови для того, щоб наші діти отримували якісні знання», – пояснив Прем'єр, якого цитує прес-служба Кабінету Міністрів.

МОН України планує реформування  початкової школи без оцінок.  Завдяки оптимізації (скороченню персоналу) вчителям обіцяють підвищити зарплати, адже кошти залишаються в базовій школі і «можуть використовуватися директором на власний розсуд, для того щоб підвищити матеріально-технічне забезпечення школи та підвищити розмір заробітної платні для вчителів». Кожна опорна школа матиме не менше трьох філій – шкіл першого ступеня (з 1 по 4 клас). Після початкової школи дітей підвозитимуть до опорного навчального закладу. На придбання шкільних автобусів уряд виділив 500 млн грн. «На умовах співфінансування з місцевими органами влади до 1 вересня ми можемо купити тисячу шкільних автобусів», – прогнозує А.Яценюк. Малокомплектні школи будуть об'єднувати, перш за все, заради, економії коштів. У МОН України уточнюють, що в Україні нині налічується 613 шкіл І-ІІ ступенів, де навчаються менше 25 учнів із 1-го по 9-й класи. Вартість навчання одного учня в таких навчальних закладах обходиться державі  понад 50 тис. грн на рік при середній розрахунковій вартості навчання одного учня по країні у 9,1 тис. грн. А.Яценюк також нагадав, що протягом останніх двох років триває масштабна реформа вищої освіти. «Ми прийняли новий закон. Ми підписали угоду з Європейським Союзом "Горизонт-2020", яка дає можливість доступу для українських науковців та студентів до європейських фондів та європейських знань і європейської якості навчання. Зараз нам необхідно турбуватися саме про середню школу», – сказав А.Яценюк (Ел. доступ: http://tsn.ua/ukrayina/v-ukrayini-pislya-ob-yednannya-vidkriyut-100-opornih-shkil-scho-ce-oznachaye-605360.html).

Єдине у всіх запитання: «Хто має та як це виконувати?». Тому  знов – це шлях в нікуди.

Текст статті 

Категорія: Статті | Додав: Олександр (17.03.2016)
Переглядів: 1519 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук