Неділя, 24.06.2018, 03:22
Вітаю Вас Гість | RSS

Лабораторія менеджменту та підручникознавства

Категорії розділу
Статті [45]
Наукові та науково-методичні статті
Посібники [1]
Навчальні та навчально-методичні посібники з проблем підручникознавства
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей

Головна » Статті » Статті

Про інноваційні підходи до підвищення кваліфікації викладачів навчальних закладів профтехосвіти

Для досягнення якісних результатів у розвитку професійної культури викладачів спеціальних дисциплін однією з важливих педагогічних умов є застосування суб’єкт-суб’єктної взаємодії цього розвитку, яка передбачає методичну систему наставництво – тьюторство – коучинг.

Залежно від стажу роботи в ПТНЗ та рівня компетентності, викладачів спеціальних дисци-

плін можна поділити на три категорії. До першої категорії нами віднесено малодосвідчених викладачів зі стажем роботи в ПТНЗ до 5-ти років. Для даної категорії застосовується підсистема наставництва. До другої категорії відносяться викладачі з достатнім професійно-педагогічним рівнем і педагогічним стажем від 5 до 10 років. Для них застосовується підсистема тьюторства. Підсистема коучинга застосовується для тих фахівців, які мають педагогічний стаж в ПТНЗ понад 10 років.

Становлення малодосвідчених викладачів з недостатнім і базовим рівнем, вдосконалення

професійних і педагогічних знань і вмінь є важливою ланкою в процесі особистісного і професійного розвитку, яке забезпечується завдяки постійному діалогу з досвідченим фахівцем в галузі професійно-педагогічної освіти, який є наставником молодого спеціаліста.

До позитивних аспектів наставництва можна віднести такі, що сприяють професійному розвитку не лише початківців, але й самого наставника, так як місія наставника є досить відповідальною. З цього приводу російська дослідниця Ю. Подповетна вважає, що викладач, який приймає на себе роль наставника, отримує ряд переваг: наставництво допомагає досвідченому викладачеві бачити нові перспективи у сфері своєї педагогічної діяльності; вносить свій вклад в систему професійної адаптації молодого викладача; справжній наставник завжди прагне до самовдосконалення; виконання функцій наставника має допомогти у розвитку педагогічної кар’єри молодого викладача, підвищення його педагогічної кваліфікації; сприяє розвитку довіри до нього в інженерно-педагогічному колективі.

Підсистема тьюторства, на відміну від підсистеми наставництва, спрямовує процес вдосконалення викладачів спеціальних дисциплін за достатнім професійно-педагогічним рівнем на самостійне опрацювання. Тьютор (англ. tutor – репетитор) – педагог-наставник, найбільш досвідчений фахівець, який здійснює викладання навчальних дисциплін з відповідної професії або спеціальності.

Тьюторство називають ще ефективною практикою індивідуалізації процесу підвищення кваліфікації в системі післядипломної освіти, методичної роботи, де розвиток суб’єктів вдосконалення професійно-педагогічних умінь здійснюється за рахунок їх особливого стиля спілкування.

Зазначимо, що психологічні особливості пізнавальної активності викладачів спеціальних дисциплін дорослих детермінують застосування особливих підходів, спрямованих на професійний розвиток особистості викладача, в тому числі: врахування професійного і педагогічного досвіду фахівця, його індивідуально-психологічних особливостей; забезпечення актуалізації професійно-психологічного потенціалу педагога і задоволення потреб особистості у саморозвитку і реалізації себе; сприяння у виборі викладачем спеціальних дисциплін виробничого або педагогічного досвіду для забезпечення розвитку окремих складових професійної культури і в цілому; створення оптимального середовища для вирішення освітніх задач на основі взаємодії тьютор – викладач; забезпечення свободи усім педагогам у вирішенні професійно-педагогічних задач; сприяння розвитку активної особистісної позиції, найбільш повному забезпеченню пізнавальних і творчих потреб викладачів.

Підсистема коучинга має застосовуватися для розвитку професійної культури викладачів самих досвідчених спеціальних дисциплін.

Стажування викладачів спеціальних дисциплін є наступною педагогічною умовою, що впливає на розвиток їх професійної культури.

Згідно з нормативами стажування має проводитися один раз в п’ять років, а за його результатами підвищується чи підтверджується педагогічна категорія і педагогічне звання. Однак, з урахуванням динамічних змін у виробничих сферах, вважаємо, що стажування необхідно проводити раз у три роки.

Формування теоретичних знань і практичних вмінь викладача спеціальних дисциплін має здійснюватися в два етапи. На першому етапі, що проводиться у вищому навчальному закладі, потрібно забезпечити вдосконалення педагогічних знань і методичних умінь з організації навчально-виховного процесу в ПТНЗ, розробки навчально-методичного і дидактичного забезпечення, застосування інноваційних форм, методів, засобів і технологій навчання. Другим етапом має бути передбачено формування спеціальних знань і вмінь з професій певного профілю, яке здійснюється на виробничих об’єктах, на яких запроваджуються прогресивні технології; створення комплексу методичного забезпечення стажування, в тому числі професійно спрямованих програм і методик; дотримання вимог до кваліфікаційної атестації викладача спеціальних дисциплін даного профілю з окремих професій і кваліфікаційних рівнів.

Процес стажування викладача спеціальних дисциплін з метою вдосконалення педагогічного рівня в умовах вищого навчального закладу має передбачати застосування різноманітних форм, в тому числі: проведення лекційних занять з професійної педагогіки або методики професійного навчання, проведення практичних занять з методики професійного навчання, семінарів-практикумів.

Стажування викладачів спеціальних дисциплін в умовах виробництва має містити: ознайомлення з теоретичною інформацією щодо видів сучасних матеріалів, пристроїв і технологій, які застосовуються на відповідному об’єкті, спостереження за виконанням складних технологічних процесів з відповідних професій; виконання викладачем окремих технологічних операцій або процесів, які мають специфічні технічні особливості, що впливає на якість робіт.

Вважаємо, що у нормативно-правовій базі реформованої системи професійної освіти мають бути враховані зазначені вище підходи до підвищення кваліфікації викладачів.

М.Михнюк

Категорія: Статті | Додав: Олександр (23.08.2015)
Переглядів: 226 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт
Пошук