УДК 378.046.4:371.113

МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ТА СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ПОСІБНИКА ЯК ЗАСІБ ПЕРМАНЕНТНОГО НАВЧАННЯ КЕРІВНИКІВ ПРОФІЛЬНИХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

              Надія Василенко, Заслужений вчитель України, канд. пед. наук, доцент

                                                 м. Вінниця (Україна)

Подаються основні вимоги до розроблення електронного посібника. Надається варіант створення електронного посібника для слухачів курсів підвищення кваліфікації, категорії керівників профільних загальноосвітніх навчальних закладів, як засіб перманентного середовища щодо розвитку їх професійної соціокомунікативної компетентності.

Ключові слова: електронний посібник,  керівники профільних загальноосвітніх навчальних закладів, перманентне навчання, професійна соціокомунікативна компетентність.

METHOD OF PREPARATION AND CREATION OF ELECTRONIC MANUAL AS A MEANS OF LONG-TERM TRAINING LEADERS  PROFILE  EDUCATIONAL INSTITUTIONS  IN POST- GRADUATE EDUCATION

Served basic requirements for the development of an electronic guide. Available option to create an electronic handbook for training courses, category managers specialized secondary schools as a means of permanent environment to develop their professional competence sociocommunicational.

Keywords: electronic guide, heads of specialized secondary schools, permanent learning, professional competence sociocommunicational.

Постановка проблеми. Вивчення питання розвитку професійної соціокомунікативної компетентності керівників профільних загальноосвітніх навчальних закладів (ПЗНЗ) показали, що їхнє неперервне (перманентне) навчання у системі післядипломної освіти залежить від створення спеціальних педагогічних умов.У сучасних навчальних закладів велика увага приділяється комп'ютерному супроводу управлінської діяльності. У навчальному процесі обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти (ОІППО) використовуються навчальні і тестуючі програми з різних дисциплін. Застосування мультимедійних засобів на заняттях дозволяє підвищити не тільки інтерес до навчання, але  отримати задоволення. Навчальні комп’ютерні програми і електронні підручники дають можливість кожному слухачу курсів підвищення кваліфікації (ПК) незалежно від рівня його підготовки брати активну участь у навчальному процесі, індивідуалізувати свій процес навчання, здійснювати самоконтроль. Бути не пасивним спостерігачем, а активно одержувати знання і оцінювати свої можливості одна із вимог розвитку професійної соціокомунікативної компетентності керівників ПЗНЗ [2]. 

Під соціокомунікативною компетентністю розуміємо здатність встановлювати і підтримувати необхідні контакти з іншими людьми. До складу компетентності включають сукупність знань, умінь і навичок, що забезпечують ефективне спілкування. Соціокомунікативна компетентність передбачає вміння змінювати глибину і коло спілкування, розуміти і бути зрозумілими партнерами зі спілкування (вчителями, учнями та їх батьками), що важливо в умовах ПЗНЗ [2, c. 35].

Дослідження показали, що одним із ефективних засобів електронний підручник. Електронний підручник має сучасний дизайн і відповідає ергономічним вимогам до комп'ютерних засобів навчання. Перше, це можливість включати в них сучасні (у тому числі мультимедійні) способи подання інформації, у вигляді навчальних програм, що використовують у тому числі засоби анімації. Друге, можливість включати інтерактивні засоби контролю знань для перевірки, у тому числі і для самоперевірки, і третє, при сьогоднішньому складному стані з підручниками, електронну версію легко "скинути" на диск або флешку і користуватися ними на домашньому комп'ютері. Якщо при цьому підручник покласти на сервер дистанційної платформи, то до нього може бути забезпечений необмежений доступ. Слухачі курсів ПК починають одержувати задоволення від самого процесу навчання, незалежно від зовнішніх мотиваційних факторів. Цьому сприяє і той факт, що при застосуванні інформаційних технологій на семінарських і практичних заняттях зі слухачами курсів ПК  комп'ютеру на час навчання передані окремі функції викладача. А комп'ютер може виступити в ролі терплячого педагога - репетитора, що здатний показати помилку і дати правильну відповідь, і повторювати завдання знову і знову, не виражаючи при цьому ні роздратування, ні досади [4; 5].

Загальна мета створення електронних навчальних посібників – підвищення ефективності процесу засвоєння знань і поліпшення якості навчання слухачів, зокрема і керівників ПЗНЗ (далі слухач). У системі ППО електронні навчальні посібники можна використовувати як додаткові навчальні засоби, що дозволяють методично правильно організувати контрольовану викладачем самостійну роботу слухачів курсів ПК.  У рамках ППО буде здійснюватися поступове впровадження технологій відкритої освіти, зокрема методу дистанційного навчання. У той же час у системі відкритої освіти електронні навчальні посібники є основним джерелом навчальної інформації для всіх, хто навчається [4].

Метою статті є спроба показати  технологію створення електронного підручника викладача інституту ППО як засіб розвитку професійної соціокомунікативної компетентності керівників ПЗНЗ.

Виклад основного матеріалу дослідження. Вивчення та аналіз психологічної і педагогічної літератури показало, що у різних джерелах можливо знайти наступні визначення електронного підручника:це сукупність графічної, текстової, цифрової, мовної, музичної, відео -, фото - і іншої інформації, а також друкованої документації користувача[1;6]. Електронне видання може бути виконане на будь-якому електронному носії - магнітному (магнітна стрічка, магнітний диск та інші), оптичному ( CD-ROM, DVD, CD- R, CD-1, СD+ та інші), а також опубліковано в електронній комп'ютерній мережі[6].

Електронний посібник – це програмно-методичний комплекс призначений забезпечити можливість слухачам курсів підвищення кваліфікації самостійно або з допомогою викладача засвоїти навчальний курс або його розділ. Такий продукт створюється з вбудованою структурою, словниками, можливістю пошуку [6].

Електронний посібник може використовуватися для самостійного вивчення навчального матеріалу з певного предмета або поглиблення вивчення лекційного курсу.

Електронний посібник має ряд принципових відмінностей від посібника, виготовленого друкарським способом [5; 6]: можливість мультимедіа; забезпечення віртуальної реальності; високий ступінь інтерактивності; можливість індивідуального підходу до слухача.

Включення в структуру електронного посібника елементів мультимедіа дозволяє здійснювати одночасну передачу різноманітних видів інформації. Як правило це означає співвідношення тексту, графіки, анімації і відео. Багато процесів і об’єктів в електронному посібнику може бути подано в динаміці їх розвитку, а також у вигляді 2-х або 3-х мірних моделей, що викликає у користувача ілюзію реальності зображуваних об’єктів. Інтерактивність дозволяє встановити зворотний зв’язок користувача інформацією з її джерелом (викладачем).  Для інтерактивної взаємодії характерна оперативна відповідь і візуально підтверджена реакція на дію, повідомлення. Електронний посібник має певні переваги перед традиційними видами посібників: Вивчення матеріалу може бути не пов’язане з часовими рамками (аудиторними заняттями). Дозволяє розвивати навички самостійної роботи слухачів. Структура посібника допомагає встановлювати контроль над вивченням відповідних блоків тем [1; 2; 3].

Електронні посібники можуть мати додаткові можливості в порівнянні з паперовим варіантом. Однією із таких можливостей є використання гіперпосилань, за допомогою яких можливий швидкий перехід від однієї частини посібника до іншої.  Створення електронного посібника – це творчий процес викладача інституту  і програміста. Однак необхідно дотримуватися відповідних методичних вимог.Основні вимоги до методики створення електронного посібника:
1. Навчальний матеріал повинен бути розбитий на блоки.
2. Кожен блок повинен містити детальні ілюстрації.
3. Ілюстрації повинні підбиратися таким чином, щоб більш детально і просто пояснити матеріал, який важко сприймається слухачами.
4. Основний матеріал блоку повинен об’єднуватися в одне ціле за допомогою гіперпосилань. Гіперпосилання можуть зв’язувати і окремі блоки електронного посібника.
5. Доцільно доповнити матеріал посібника «випливаючими»підказками [6]. 

За функціональною значимістю матеріал електронного посібника повинен складатися з презентаційної частини, із основного матеріалу з вправами, задачами, контрольними питаннями, проміжними тестами, що дозволяють оцінити одержані знання і відкрити доступ до наступного рівня навчання (інших більш складних блоків навчального матеріалу).

При складанні проміжних та підсумкових тестів, що проводяться в рамках конкретного електронного посібника, рекомендується брати за основу педагогічні вимірювальні матеріали, які використовуються в системі дистанційного навчання.

Презентаційна частина електронного посібника – це аналог вступу друкованого посібника. В цьому розділі наводиться коротка характеристика змісту електронного посібника, надаються рекомендації з використання даного програмного продукту, назва освітньої установи, назва предмета, інформація про авторів тощо. 

Основний зміст електронного посібника розбивається на окремі блоки або модулі. Блок аналогічний розділу в звичайному посібнику. Він повинен складатися із одного або декількох файлів (об’єм кожного не більше 100 Кб).
Перехід із одного блоку або модуля можливий двома шляхами. Дуже важливо забезпечити доступ до довідників, словників термінів з кожної сторінки посібника. Для цього потрібна навігаційна система. Навігаційна система відображається на так званих навігаційних панелях. Для зручної навігації по електронному посібнику в текст вставляються гіперпосилання. 

Гіперпосилання – це слово або фраза, підкреслені або виділені яскравим кольором, при натисканні на них здійснюється швидкий перехід до потрібних фрагментів тексту. Наприклад: в абзаці тексту введено визначення певного поняття. Тоді в подальшому, при згадуванні цього поняття, його можна вказати , як гіперпосилання, тобто при натисканні на слово, буде здійснюватися швидкий перехід на той абзац в якому наведено його визначення.
Всі гіперпосилання розставляються за вказівкою автора посібника.
З метою уніфікації та упорядкуванню роботи по створенню електронних посібників, електронних лекцій та інших навчальних електронних видань ректором інституту має бути затверджено інструкцію про створення електронної бібліотеки ОІППО, якою визначається порядок надання працівниками інституту навчальних матеріалів та регламентує технологію і роботу структурних підрозділів ОІППО щодо створення електронної бібліотеки.

Як і в створенні будь-яких складних систем, при підготовці електронного підручника вирішальним для успіху є талант і майстерність авторів. Проте, існують стандартні форми електронних підручників, точніше, конструктивних елементів, з яких може бути побудований електронний підручник.

Тест. Зовні, це найпростіша форма електронного підручника. Гарний тест дозволяє одержати об'єктивну картину знань, умінь і навичок, якими володіє студент у певній предметній області.

Енциклопедія. Це базова форма електронного підручника. На змістовному рівні термін енциклопедія означає, що інформація, яка сконцентрована в електронному підручнику, повинна бути повної і навіть надлишкової стосовно стандартів освіти.

Задачник. Задачник в електронному підручнику найбільш природно здійснює функцію навчання. Слухач  одержує навчальну інформацію, що необхідна для рішення конкретного завдання. Головна проблема - підбір практичних завдань, що перекривають весь теоретичний матеріал.

Креативне середовище. Сучасні електронні підручники повинні забезпечувати творчу роботу слухача. Саме творча робота, краще в рамках проекту, сформульованого викладачем, сприяє розвитку професійної соціокомунікативної компетентності слухачів, зокрема і керівників навчальних закладів. Креативне середовище дозволяє створити навчальне середовище ПЗНЗ як колективний педагогічний суб’єкт, який становить ціннісно-смислове об’єднання вчителів, учнів та їх батьків; сукупність професійних управлінських знань і вмінь;  досвід управління ПЗНЗ;  мотиви управлінської інноваційної діяльності й особистісні якості керівників ПЗНЗ, що сприяють поліпшенню розвитку професійної соціокомунікативної компетентності керівників ПЗНЗ [2,c.68-69].

Авторське середовище. Електронний підручник повинен бути адаптованим до навчального процесу. Тобто дозволяти враховувати особливості конкретного навчального закладу, конкретної спеціальності, конкретного слухача. Для цього і існує відповідне авторське середовище. Таке середовище, наприклад, забезпечує включення додаткових матеріалів в електронну енциклопедію, дозволяє поповнювати задачник, розробляти дидактичні матеріали і методичну допомогу для певної навчальної дисципліни. Фактично, це подоба інструмента, за допомогою якого і створюється електронний підручник та передбачаєтьсявищий акмеологічнийрівень розвитку професійної соціокомунікативної компетентностікерівника навчального закладу, його комунікативну взаємодію з учасниками навчально-виховного процесу [2; 5; 6].

Невербальне середовище. Традиційно електронні підручники є вербальними за своєю природою. Вони викладають теорію в текстовій або графічній формі. Це є спадщиною поліграфічних видань. Але в електронному підручнику можливо реалізувати методичний прийом "роби як я". Таке середовище наділяє електронний підручник рисами живого викладача.Все залежить від задуму автора.

Розглянемо основні критерії вибору засобів для створення електронного підручника. При виборі засобів необхідна оцінка наявності: апаратних засобів певної конфігурації;сертифікованих програмних систем;фахівців необхідного рівня. Крім того, необхідно враховувати призначення електронного підручника, необхідність його модифікації і доповнення новими даними, обмеження на обсяг пам'яті та багато іншого.

Отже, якщо ви вирішили створити власний електронний підручник, щоб використовувати його на заняттях, то вам не зашкодить звернути увагу на деякі рекомендації з розробки електронного підручника і визначити наступні основні етапи його розробки:вибір джерел;розробка змісту і переліку понять;переробка текстів у модулі по розділах;реалізація гіпертексту в електронній формі;розробка комп'ютерної підтримки;відбір матеріалу для мультимедійного втілення;розробка звукового супроводу;реалізація звукового супроводу;підготовка матеріалу для візуалізації;візуалізація матеріалу.

На цьому розробка електронного підручника закінчується і починається його підготовка до експлуатації. Слід зазначити, що підготовка до експлуатації електронного підручника припускає деякі корекції його змістовних і мультимедійний компонентів. Серед основних вимог до створення електронних підручників для освітнього процесу: науковості, доступності, проблемності, велика увага приділяється наочності навчання: почуттєвому сприйняттю досліджуваних об'єктів. Наочність навчання при використанні комп'ютерних програм має деякі переваги перед навчанням з використанням традиційних підручників.

У програмах з мультимедійним поданням інформації з'являється можливість створення не тільки зорових, але і слухових відчуттів. Електронні підручники істотно підвищують якість самої візуальної інформації, вона стає яскравішою, динамічнішою. З'являється можливість наочно-образної інтерпретації істотних властивостей не тільки тих або інших реальних об'єктів, але навіть і наукових закономірностей, теорій, понять.

Електронний підручник, може бути виконаний у двох варіантах:

- для відкритого доступу через глобальну комп'ютерну мережу Internet;

- для використання в процесі аудиторного навчання (для локальної мережі).

Електронний підручник повинен розроблятися для його використання на комп'ютерах середнього класу. Потрібно тільки, щоб на комп'ютері був установлений MS Word і PowerPoіnt. Для створення ж електронних підручників використовується програма Acrobat з широкими можливостями, цілком доступна освітнім організаціям. Багато мільйонів електронних документів у світі виконані саме у форматі PDF. Багато електронних підручників, мають основу - програму Flash MX, що представляє потужну систему для створення анімаційних файлів для Web. Майбутнє за дистанційним навчанням, тож вивчення і застосування цієї програми не випадкове. Об'єднання програм 3D MAX і Flash MX дозволяє створити навчальні програми, які дозволяють забезпечити впровадження нових технологій, що відповідають світовим стандартам в області інформатизації. Завдяки використанню тривимірного моделювання 3D MAX і зручному інтерфейсу Flash нові комп'ютерні програми стали наочні, барвисті і цікаві всім. Можна виділити три основних режими роботи електронного підручника:навчання без перевірки;навчання з перевіркою, при якому наприкінці кожної глави (параграфа або теми) студентам пропонується відповісти на кілька питань, що дозволяють визначити ступінь засвоєння матеріалу;тестовий контроль, призначений для підсумкового контролю знань студентів із виставлянням оцінки [1;3;6].

Підбиваючи підсумки, можна відповісти на важливе питання: кому і навіщо потрібний електронний підручник?

1. Для самостійної роботи слухачів курсів ПК: полегшує розуміння навчального матеріалу за рахунок інших, ніж у друкованій навчальній літературі, способів подачі матеріалу.

2.  Для роботи на практичних заняттях: дозволяє викладачу проводити заняття у формі самостійної роботи за комп'ютерами, залишаючи за собою роль керівника і консультанта.

3.  Електронний підручник, безперечно, має багато переваг по зрівнянню зі звичайним паперовим підручником, але слід сказати і про його недоліки.

До недоліків електронного підручника можна віднести: сприйняття з екрана комп’ютера текстової інформації набагато менш зручно і ефективно, чим читання книги; більш висока вартість у порівнянні із звичайним паперовим підручником.Як показує аналіз, більшість керівників прекрасно усвідомлюють необхідність застосування новітніх інформаційних технологій у своїй професійній діяльності. Ефект пізнання підсилюється, якщо навчальні завдання пов'язані з управлінською діяльністю керівника ПЗНЗ або становлять інтерес у його сьогоднішній навчальній або науковій роботі. Більшість керівників навчальних закладів усвідомлюють, що в майбутньому реально захищеною у соціальному відношенні може бути тільки ініціативна і добре освічена особистість, здатна гнучко перебудовувати напрямок і зміст своєї діяльності у зв'язку зі зміною технологій і соціального замовлення. 

Як приклад розглянемо розроблений програмний засіб для підтримки вивчення курсу "Наукові засади та сучасні техніки управлінської комунікації керівників з персоналом навчальних закладів". Системне програмування ,,змістовний модуль" ,,Дидактична характеристика модулів змісту курсового навчання” [2, c. 213-216] . Навчальний матеріал підручника  викладено в кількох розділах. Розділи мають назви та номери. Кожен з розділів містить декілька параграфів. Параграфи також мають назви та номери. Нумерація параграфів є наскрізною [5; 6].

Електронний Підручник є гіпертекстом, який структурований за змістом. Зміст підручника  представлений у лівій частині вікна підручника  – полі Зміст. Для того, щоб відкрити потрібний розділ або параграф підручника, треба натиснути мишкою на відповідний рядок поля Зміст з заголовком цього розділу або параграфа (рис. 1).

Крім навігації за змістом, можна користуватися і посиланнями-ключовими словами. Посилання в підручнику встановлені на інші його параграфи. Ключові слова виділені іншим кольором. Для того, щоб перейти до параграфа, на який вказує ключове слово, треба натиснути мишкою на цьому слові. Підручник відкриється на потрібному параграфі викладеного курсу. Практично кожний з параграфів завершується кількома питаннями для самоперевірки знань. Перевірку знань здійснює спеціальний програмний модуль "Питання”. Для того, щоб приступити до відповіді на питання, треба натиснути на кнопку Перевір себе.

Для того, щоб завершити роботу з підручником, треба перейти на іншу закладку змісту головного вікна ПМ «Робоче місце вчителя».

Вибираючи новий параграф підручника за змістом або ключовим словом, користувач відкриває цей параграф підручника. Для того, щоб повернутися до того параграфу, з якого він зробив цей вибір, треба виконати команду головного меню Навігація/Назад.

Коли Ви повернулися назад до деякого параграфа підручника, Ви можете знову перейти до того параграфа, з якого Ви щойно повернулися назад. Для того, щоб зробити це, треба виконати команду головного меню Навігація/Вперед.

Таким чином, користувач підручника створює шлях навігації по параграфам підручника . Кроки на цьому шляху виконуються командами Назад, Вперед. Для того, щоб приступити до відповіді на обране питання, треба натиснути на кнопку Перевір себе. В окремому вікні відкриється ПМ "Питання”.

Отже, сучасна інформаційна технологія підтримки навчального процесу – це електронний підручник, що забезпечує подання нового матеріалу відповідної навчальної дисципліни.

Команда Зміст меню Вигляд відкриває/закриває вікно змісту Підручника, у якому можна переглядати його зміст. Команда Повний екран меню Вигляд відкриває на весь екран вікно перегляду та закриває всі відкриті панелі. Для повернення назад до того розділу, з якого було зроблено вибір, треба виконати команду головного меню Навігація/Назад. Після повернення назад Ви можете знову перейти до того розділу, звідки щойно повернулися назад. Для того, щоб зробити це, треба виконати команду головного меню Навігація/Вперед.

Таким чином під час роботи з ПМ "Робоче місце учня” створюється шлях навігації. Кроки на цьому шляху виконуються командами Назад, Вперед. Команда Навігація/Оновити видаляє з пам’яті підручника старий шлях навігації і створює новий шлях, в якому ще немає жодного кроку. Переглянути зміст відкритого опорного конспекту та потім роздрукувати дозволяє команда головного меню Файл/Версія для друку, яка відкриває однойменне вікно Версія для друку. Для того щоб закінчити роботу з додатком необхідно виконати команду головного меню Файл/Вихід або натиснути комбінацію клавіш Alt+F4 [4;6].

Висновки. Електронний підручник повинен, зберігаючи всі можливості звичайних підручників, мати принципово нові, у порівнянні з ними, якості, що включають елементи гіпермедіа і віртуальної реальності, які забезпечують високий рівень наочності, ілюстративності і високу інтерактивність, мають нові форми структурованого подання більших обсягів інформації і знань.

Література

1.     Биков В.Ю. Моделювання навчального середовища сучасних педагогічних систем / В.Ю. Биков // Вісник Академії дистанційної освіти. – 2004. – № 2. – С. 6-14.

2.     Василенко Н.В. Розвиток професійної соціокомунікативної компетентності керівників профільних загальноосвітніх навчальних закладів у системі післядипломної освіти : [монографія] / Надія Володимирівна Василенко.-Вінниця: ТОВ «Нілан-ЛТД», 2012.-332с.

3.     Гершунский Б.С. Компьютеризация в сфереобразования: проблемы и перспективы / Гершунский Б.С. – М.: Педагогика, 1987. – 263 с.

4.     Гудирева О.М. Система дистанційного навчання у вищому навчальному закладі / О.М. Гудирева // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2003. – № 5. – С. 38-42.

5.     Гуржій А.М. Інформатизації і комп’ютеризації загальноосвітніх навчальних закладів України – 20 років / А.М. Гуржій, В.Ю. Биков, В.В. Гапон, М.Я. Плескач // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2005. – № 5. – С. 3-11.

6.     Доротюк І.В., Кохан О.В., Гадяцький В.І. Технології створення електронних навчально-методичних комплектів / І.В. Доротюк, О.В. Кохан, В.І. Гадяцький // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. – Херсон: Вид. ХДУ, 2004. – Вип. 37. – С. 335-339.

Рисунок /ris.1.doc